• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Батьківський порадник

Корисні посилання:

Консультація батьків «Виготовлення захисних пов’язок» https://www.youtube.com/watch?v=XBOLJAxXbqI

«Як зберегти психічне здоровꞌя в умовах соціальної ізоляції» https://vseosvita.ua

Консультація для батьків «5 речей про коронавірус, які потрібно знати батькам» https://mon.gov.ua/ua/news/5-rechej-pro-koronavirus-yaki-potribno-znati-batkam-mon-ta-moz-dayut-rozyasnennya

Рекомендації щодо профілактики захворювання на COVID-19
Аби уникнути поширення гострих респіраторних та інфекційних захворювань, в тому числі захворювань на COVID-19 - тварто дотримуватись заходів безпеки, а саме:
  • проводити наскрізне провітрювання приміщень та проведення вологих прибирань із використанням дезінфекційних засобів у приміщеннях; не допускати до роботи осіб з ознаками інфекційного захворювання; виділити приміщення для тимчасової ізоляції осіб з ознаками гострого респіраторного захворювання (в разі виявлення такої особи, вжити заходів для ізоляції від здорових осіб та негайно повідомити про випадок відповідний заклад охорони здоров'я); обмежити масові заходи в закритих приміщеннях; забезпечити необхідні умови для дотримання працівниками правил особистої гігієни (рукомийники, мило, одноразові рушники, серветки тощо); проводити регулярну обробку рук спиртовмісним засобом та/або мити їх з милом; забезпечити медичні пункти необхідними засобами та обладнанням (термометрами, бактерицидними випромінювачами, дезінфекційними та антисептичними засобами, засобами особистої гігієни та індивідуального захисту тощо); дотримуватися правил респіраторної гігієни (при кашлі та чханні прикривати рот і ніс серветкою або згином ліктя; відразу викидайте серветку в контейнер для сміття з кришкою і обробляйте руки спиртовмісним антисептиком або мийте їх водою з милом); користуватися одноразовими масками при необхідності, проводити їх заміну, як тільки вони стануть вологими чи забрудняться.
Рекомендації для батьків:
Ось кілька важливих кроків, щоб захистити себе і інших від зараження респіраторними вірусами в дитячому садку чи школі:
1. Тримати хворих і здорових дітей окремо
Уникати контакту із особами з проявами респіраторного захворювання, тримайтеся на відстані не менше 1 -2 м від хворих людей.
1. Навчіть своїх дітей завжди прикривати рот під час кашлю і чхання
Переконайтеся, що ваші діти прикривають ніс і рот серветкою коли вони кашляють або чхають. Попросіть їх викинути використану серветку і негайно вимити руки.
1. Навчіть дітей правильно мити руки
Переконайтеся, що ваші діти ретельно і часто миють руки з милом і водою.
Якщо мило і вода недоступні, дайте їм дезінфікуючий засіб для рук з вмістом спирту не менше 60% для очищення рук.
Навчіть їх, як важливо мити руки, перш ніж торкатися їх очей носа або рота.
1. Очищуйте поверхні та предмети, до яких часто торкаєтеся
Очищуйте поверхні та предмети, до яких часто торкаються, такі як іграшки, столи, дверні ручки, поручні, клавіатури комп'ютера, телефони і іграшки.
Чи видаляє мило і вода при очищенні респіраторні віруси, включаючи SARS-CoV-2?
  • Так, застосування мила і води дозволяє ефективно очистити поверхі. Ви також можете використовувати спиртовмісні та хлорвмісні дезінфікуючі засоби. Завжди дотримуйтесь інструкцій з використання дезінфікуючих засобів, на етикетці продукту
Будьте в курсі епідемічної ситуації щодо поширення респіраторних захворювань, в т. ч. COVID-19, використовуючи офіційні джерела:
  • офіційний сайт ВООЗ https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019 офіційний сайт ДУ «Центр громадського здоров'я МОЗ України» https://phc.org.ua/
Знання запобіжних заходів і способів отримання достовірної інформації допоможе вам скласти план захисту себе, своїх дітей та інших осіб.

Що батьки повинні знати про коронавірус
5 основних речей, які мають знати батьки про коронавірусну інфекцію COVID-19 та про те, як реагувати, щоб убезпечити свою родину від хвороби. Про це розповідають Міністерство освіти і науки України разом з Міністерством охорони здоров’я сьогодні, 12 березня 2020 року.
«Уряд оголосив загальнонаціональний карантин до 24 квітня. Однак ми розуміємо, що просто не ходити до школи чи іншого закладу освіти – недостатньо. Важливо, щоб батьки знали, як діяти в ситуації карантину та від чого берегти дітей. Тому така інформація зараз дуже потрібна», – розповіла заступниця Міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.
ПЕРШЕ. Інфекція передається переважно повітряно-крапельним шляхом від зараженої людини або через дотик до забруднених поверхонь.
ЩО РОБИТИ:
· попросити дітей не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар;
· нагадувати дітям про обов’язкове миття рук перед прийомом їжі та після відвідування вбиральні (мити руки потрібно щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук);
· попросити дітей утриматися від прийому їжі з загальних упаковок або посуду (горішки, чіпси, печиво та інші снеки), куди багато людей занурюють руки.
· просити дітей уникати привітальних обіймів і рукостискань, поки епідеміологічна ситуація не стабілізується;
· посилити вимоги до вологого прибирання приміщень, очищення та дезінфекції об’єктів, яких торкається велика кількість людей, провітрювати приміщення;
· важливо уникати місць масового скупчення людей.
ДРУГЕ. Симптоми інфекції: кашель, біль у горлі, риніт, лихоманка, утруднене дихання, сухий кашель, чхання, біль у грудині; у деяких випадках – діарея або кон'юнктивіт. У складних випадках інфекція може викликати пневмонію. У деяких випадках ця хвороба може бути смертельною, однак переважно це відбувається з людьми середнього чи похилого віку, що мають супутні захворювання.
ЩО РОБИТИ:
у разі підвищеної температури дитина має залишитися вдома до повного одужання та одразу отримати консультацію сімейного лікаря.
ТРЕТЄ. Як правильно поводити себе в умовах поширення вірусу?
· мити руки щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук;
· під час кашлю або чхання прикривати рот і ніс паперовою хустинкою, яку потім необхідно викинути; чхати також правильно у згин ліктя;
· не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар, уникати будь-якого тісного контакту з ними;
· не споживати сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження.
ЧЕТВЕРТЕ. Маски не допомагають убезпечити себе від вірусу, вони допомагають лише в тому разі, коли маску носить хвора людина.
П’ЯТЕ. Наразі не існує жодних ліків для лікування чи запобігання коронавірусу. Будь-які пропозиції в Інтернеті про вакцини чи ліки – неправда.
Нагадуємо, що з 12 березня 2020 року в Україні запроваджено тритижневий карантин для усіх закладів освіти. Відповідне рішення Уряд ухвалив сьогодні, 11 березня 2020 року.

/Files/images/Рисунок6.jpg

7 етапів у вихованні дитини:

1. Шукайте надійної поради

Якщо батьки усвідомлюють, що в руках здоров’я і благополуччя дітей, то напевно, стануть шукати надійної поради у вихованні.

Про любов до дітей: В своїй книзі про виховання дітей, яка вийшла у 1928р., відомий американський психолог Джон Броде Уотсон радив батькам: «Ніколи не обнімайте і не цілуйте дітей. Не беріть їх на коліна». Однак, порівняно нещодавно, в журналі «Наші діти» за 03.99р. психологи Віра Лейн і Дороті Моліно писали, що «згідно досліджень, діти, які в ранньому віці були позбавлені батьківської ласки і любові, зазвичай нещасливі». В 1969р. в журналі «New York Times Magazine» відомий психоаналітик Бруно Беттельхайм звернув особливу увагу на те, що «в дитини є право формувати власну думку не під впливом настанов батьків, а виключно за допомогою свого життєвого досвіду».Майже три десятиліття опісля психіатр - досліджував Роберт Колс в своїй книзі «Моральна свідомість у дітей», що вийшла в 1997р. писав, що «дітям вкрай необхідна мета в житті і керівництво, а також система цінностей, затверджена батьками». Про покарання: Л-р Джеймс Добсон в своїй книзі «Свавільна дитина» в 1978р. писав, що «тілесні покарання допомагають люблячим батькам боротися з поганою поведінкою дітей». Однак у своїй книзі «дитина і догляд за нею», яка вийшла в 1998р. Бенджамін Спок говорить: «Фізична кара вкушає дитині, що той, хто старший і сильніший може поступати по-своєму і не важливо чи правий він».

2. Створюйте атмосферу любові

Діти потребують любові і страждають без неї. В середині ХХ ст. антрополог Ешлі Монтеню написав: «Для нормального розвитку людського організму необхідний найважливіший вітамін – любов. Любов є джерелом здоров’я і вона особливо потрібна дитині в перші 6 років життя». Сучасні вчені погоджуються з висновками Монтеню, що «дитину калічить дефіцит любові в її душевному раціоні». Говоріть своїм дітям, що любите їх. Діти подібні квітам. Як квіти тягнуться до сонця – джерела світла і тепла, так і діти чекають від батьків любові і впевненості в тому, що їх люблять і цінують.

3. Користуйтесь батьківською владою

В одному журналі для батьків говориться, що згідно досліджень, «діти керовані турботливою, але твердою батьківською рукою, добре вчаться, більш комунікабельні, менш закомплексовані і взагалі почувають себе щасливішими, ніж ті, кого виховували або вседозволеності». Вже з пелюшок діти будуть намагатися позбавити маму і тата батьківської влади. «Вони швидко розпізнають, коли батьки не готові користуватися своєю владою і проявляють слабість, - пише у своїй книзі Джон Роузмонд, - якщо постає питання хто тут головний, а батьки не поспішають взяти ситуацію в свої руки, тоді діти не упустять свій шанс».

4. Встановіть сімейні правила і відразу втілюйте їх у життя

Роланд Саймонс, соціолог із університету Джорджія (США), говорить: «Для дітей краще, якщо вони чітко знають межі дозволеного і те, чим загрожує їх порушення, в іншому разі вони стають егоцентричні, нещасливі і псують життя іншим». Тому варто визначити необхідні сімейні «закони» для дітей. Деякі батьки радять обмежити цей список 4-5 правилами. Так їх буде легше запам’ятати і втілити у життя. Необхідно обговорити, що буде за їх невиконання. Переконайтесь, що покарання, не надто жорстоке, але його не можливо уникнути. Періодично нагадуйте ці правила, щоб всі, в тому числі і ви, знали як діяти. Якщо правила порушуються, то не зволікайте з покаранням. При цьому будьте спокійні, тверді і послідовні. Пам’ятайте: застосовувати покарання можна тільки тоді, коли вгамується ваш гнів.

5. Встановіть розпорядок і дотримуйтесь його

Життя дорослої людини завжди якось впорядковане. Всьому свій час – роботі, відпочинку. Батьки морально травмують своїх дітей, якщо не вчать їх організовувати свій час. До того ж, за словами професора психології Лоренса Стайнберга, «дослідження показують, що правила і розпорядок життя дають дитині відчуття захищеності, вчать самоконтролю і самостійності». Життя повне руху, батькам нерідко доводиться багато працювати і приділяти дітям увагу вдається тільки від випадку до випадку. Щоб дотримуватися сімейного розпорядку, потрібна самодисципліна і твердість, оскільки дитина спочатку буде чинити опір всяким правилам.

6. Рахуйтеся з почуттями дитини

Діти хочуть і потребують того, щоб батьки – найважливіші люди в їхньому житті – рахувалися з їхніми почуттями. Якщо батьки постійно ідуть наперекір дітям, коли ті відкривають їм своє серце, тоді діти вже менш схильні довіряти своїм батькам і, навіть, можуть засумніватися в своїй здатності думати і відчувати самостійно. Дітям властиво, показуючи свої почуття, шокувати оточуючих. Переважно,- це дуже засмучує батьків. Наприклад, засмучена дитина може сказати: «Мені противне моє життя». Перша реакція батьків: «Перестань говорити дурниці». Батьки можуть думати, що, визнаючи негативні почуття дітей, вони заохочують таке мислення.

7. Навчайте своїм прикладом

Справи говорять гучніше за слова. Припустимо, що батьки вчать своїх дітей поважати інших і говорити правду. Однак, якщо вони самі кричать один на одного і на своїх дітей, говорять неправду, щоб відхилитися від незручних обов’язків, то діти вчаться поступати так само. Педагог Сел. Севір сказав: «Вчинки батьків – це найпереконливіший приклад для дітей». Ідеальних батьків немає, але прагнути бути хорошими батьками може кожен. Навіть ваші помилки будуть для дітей уроком. Потрібно,щоб діти зрозуміли, що ми, батьки, також помиляємося, що нам всім необхідно працювати над собою.

Всі батьки час від часу роблять помилки. Але завжди краще вчитися на чужих помилках, чи не так?
Батьки виховують дітей в міру свого вміння і розуміння життя і рідко замислюються про те, чому в певних ситуаціях поступають так, а не інакше. Однак у кожної мами в житті бувають моменти, коли поведінка улюбленої дитини ставить у глухий кут. А може бути, самі дорослі, застосовуючи радикальні методи виховання, роблять щось таке, через що потім буває соромно. У своїх помилках ви не самотні, всі батьки їх час від часу здійснюють. Але завжди краще вчитися на чужих помилках, чи не так?
Помилка перша - обіцянка більше не любити"Якщо ти не будеш таким, як я хочу, я більше не буду тебе любити"
Думка батьків:Чому діти так часто сперечаються з приводу будь-якої нашої прохання? Може бути, вони роблять нам зло, як бути? Закликати до здорового глузду? Та вони просто не чують, що дорослі їм кажуть. Загрожувати? Це більше не діє. У таких випадках багато хто використовує своєрідну козирну карту: "Тепер матуся більше не буде любити тебе". Як часто багато з нас вимовляють цю фразу.
Думка психологів:Обіцянка більше не любити свого малюка - одне з найсильніших засобів виховання. Однак ця загроза, як правило, не здійснюється. А діти прекрасно відчувають фальш. Один раз обдуривши, ви можете на довгий час втратити довіру дитини - маля сприйматиме вас як людей брехливих.
Набагато краще сказати так: "Я буду тебе все одно любити, але твою поведінку я не схвалюю".
Помилка друга - байдужість"Роби що хочеш, мені все одно"
Думка батьків:Навіщо напружуватися? Сперечатися, шукати аргументи, доводити щось малюкові, нервувати? Дитина сама повинна навчитися вирішувати свої проблеми. І взагалі, дитину треба готувати до дорослого життя, нехай вона швидше стане самостійною. А нас залишить у спокої.
Думка психологів:
Ніколи не треба показувати малюкові, що вам все одно, чим він займається. Він, відчувши ваше байдужість, негайно почне перевіряти, наскільки воно "сьогодення". І, швидше за все, перевірка полягатиме в здійсненні вчинків спочатку поганих. Дитина чекає, чи критикуватимете її за вчинки чи ні. Словом, замкнуте коло. Тому краще замість показної байдужості постаратися налагодити з дитиною дружні відносини, навіть якщо його поведінка вас абсолютно не влаштовує.
Можна сказати, наприклад, так: "Знаєш, у цьому питанні я з тобою абсолютно не згоден. Але я хочу допомогти тобі, тому що люблю тебе. У будь-який момент, коли тобі це знадобиться, ти можеш запитати у мене поради".
Помилка третя - занадто багато строгості
"Ти повинен робити те, що я тобі сказала, тому що я в домі головна"
Думка батьків:
Діти повинні слухатися старших беззаперечно - це найважливіший у вихованні принцип. Дискусії тут не допустимі. Не важливо, скільки дитині - 6 або 16 років. Дітям не можна давати поблажок, інакше вони остаточно сядуть нам на шию.
Думка психологів:
Діти обов'язково повинні розуміти, чому і навіщо вони щось роблять. Занадто суворе виховання, засноване на принципах, які не завжди зрозумілі дитині, нагадує дресирування. Дитина може беззаперечно виконувати все, коли ви поруч, і "плювати" на всі заборони, коли вас поруч немає. Переконання краще строгості. У разі потреби можна сказати так: "Ти зараз робиш так, як я кажу, а ввечері ми спокійно все обговоримо - чому і навіщо".
Помилка четверта - дітей треба балувати
"Мабуть, я зроблю це сама. Моєму маляті це поки не під силу"
Думка батьків:
Ми готові все зробити для нашого малюка, адже діти завжди повинні отримувати найкраще. Дитинство - така коротка пора, тому воно повинно бути прекрасним. Моралі, невдачі, незадоволення - у наших силах позбавити малюків від усіх труднощів і неприємностей. Так приємно вгадувати й виконувати будь-яке бажання дитини.
Думка психологів:
Розпещеним дітям дуже важко доводиться в житті. Не можна тримати єдине чадо під ковпаком батьківського кохання, надалі це може призвести до багатьох проблем. Повірте, коли батьки прибирають буквально кожен камінчик з дороги малюка, від цього дитина не відчуває себе щасливіше. Скоріше, навпаки - він відчуває себе абсолютно безпорадним і самотнім.
"Спробуй зробити це сам, а якщо не вийде, я тобі із задоволенням допоможу", - ось один з варіантів мудрого ставлення до дочки або сина.
Помилка п'ята - нав'язувальна роль
"Моя дитина - мій найкращий друг"
Думка батьків:Дитина - головне в нашому житті, вона така тямуща, з нею можна говорити про все. Вона розуміє нас, прямо як справжній дорослий.
Думка психологів:Діти готові зробити все, щоб сподобатися своїм батькам, адже тато і мама для них найголовніші люди на світі. Малюки навіть готові зануритися в складний світ дорослих проблем, замість того щоб обговорювати свої інтереси з однолітками. Але при цьому їх власні проблеми так і залишаються невирішеними.
Помилка шоста - грошова"Більше грошей - краще виховання"
Думка батьків:
Ми занадто обмежені в коштах, тому не можемо собі дозволити навіть побалувати дитини, постійно доводиться їй у всьому відмовляти, вона доношує старі речі і т.п. Словом, будь у нас більше грошей, ми були б кращими батьками.
Думка психологів:
Любов не купити за гроші - звучить досить банально, але це так. Часто буває, що в сім'ях з невисоким достатком дорослі роблять все, щоб дитина ні в чому не потребував. Але ви не повинні відчувати докори сумління за те, що не можете виконувати всі його бажання. Насправді кохання, ласка, спільні ігри і проведене разом дозвілля для малюка набагато важливіше вмісту вашого гаманця. І, якщо розібратися, зовсім не гроші роблять дитину щасливою, а усвідомлення того, що вана для вас найкраща.
Помилка сьома - наполеонівські плани
"Моя дитина буде займатися музикою (тенісом, живописом), я не дозволю їй упустити свій шанс"
Думка батьків:
Багато дорослих мріяли в дитинстві займатися балетом, вчитися грі на піаніно або грати в теніс, але у них не було такої можливості. І тепер головна мета тат і мам - дати дітям найкраще освіту. Не важливо, якщо малюкам цього не дуже-то й хочеться, пройде час, і вони оцінять старання дорослих.
Думка психологів:
На жаль, діти не завжди оцінюють зусилля батьків. І часто блискуче майбутнє, намальоване дорослими в своїй уяві, розбивається об повне небажання дитини займатися, скажімо, музикою. Поки малюк ще маленький і слухається дорослих, але потім ... бажаючи вирватися з клітки батьківського кохання, починає виражати протест доступними йому способами - це може бути і прийом наркотиків, і просто захоплення важким роком в нічні години. Тому, заповнюючи день дитини потрібними і корисними заняттями, не забувайте залишити їй трохи часу і для особистих справ.
Помилка восьма - занадто мало ласки"Поцілунок та інші ніжності не так вже й важливі для дитини"
Думка батьків:Приголубити молодшу сестричку? Яка дурниця! Поцілувати маму? Пообніматься з татом? Та на це немає часу. Багато дорослих вважають, що ласки в дитячому віці можуть призвести надалі до проблем в сексуальній орієнтації. Коротше, жодних обіймів і поцілунків - є більш потрібні й серйозні речі.
Думка психологів:
Діти будь-якого віку прагнуть до ласки, вона допомагає їм відчувати себе коханими і додає упевненості в своїх силах. Але пам'ятайте, бажання приголубити має все-таки в більшості випадків виходити від самої дитини. Не нав'язуйте дітям свою любов активно - це може відштовхнути їх.
Помилка дев'ята - ваш настрій"Можна чи ні? Це залежить від настрою"
Думка батьків:
Неприємності на роботі, погані відносини в сім'ї, як часто дорослі "випускають пару" на дитину. Багато хто впевнений, що в цьому немає нічого страшного. Досить потім запросити малюка та купити давно обіцяну іграшку, і все буде в порядку.
Думка психологів:
Батьки повинні показувати малюкові, що їх радують його хороші вчинки і засмучують погані. Це створює у дітей свідомість в непохитності життєвих цінностей. Коли дорослі на догоду своєму егоїзму і настрою сьогодні дозволяють щось, а завтра це ж забороняють, дитина може зрозуміти тільки одне: все одно, що я роблю, головне, який у мами настрій. Однак, якщо ви відчуваєте, що себе не переробити, краще заздалегідь домовитися з дитиною: "Отже, коли у мене гарний настрій, тобі не буде дозволено робити все, що ти захочеш. А якщо погане - постарайся бути до мене поблажливим".
Помилка десята - занадто мало часу для виховання дитини
"На жаль, у мене зовсім немає часу для тебе"
Думка батьків:
Багато дорослих дуже завантажені на роботі, але кожну свою вільну хвилинку намагаються проводити з дітьми: вони відводять їх у сад і в школу, готують для них, перуть, купують все, що їм потрібно. Діти повинні самі розуміти, що у батьків просто немає часу пограти і почитати з ними.
Думка психологів:
Дорослі часто забувають просту істину - якщо вже народили дитину, треба і час для неї знайти. Малюк, який постійно чує, що у дорослих немає на нього часу, шукатиме серед чужих людей родинні душі. Навіть якщо ваш день розписаний по хвилинах, знайдіть увечері півгодини (у цьому питанні якість важливіша за кількість) посидіти біля ліжечка малюка, поговоріть з ним, розкажіть казку або почитайте книжку. Дитині це необхідно.

1. Батьки повинні протягом року: - віддавати дитину в руки вихователя; - не дозволяти забирати дитину неповнолітнім дітям, незнайомим особам, особам, які знаходяться в нетверезому стані; 2. Не залишати в доступному місці сірники, вогнепальну зброю, колючі та ріжучі предмети, ліки. 3. Не дозволяти користуватися електричними приборами. 4. Не торкатися руками незнайомих предметів. 5. Оберігати дітей від укусів собак, кішок. 6. Оберігати дітей від отруєння рослинами, грибами, ягодами. 7. Під час купання в водоймищах не залишати дітей без нагляду дорослих, вчити їх плавати, знайомити з правилами поводження на воді.. 8.Знайомити й дотримуватися правил дорожнього руху, визначати безпечні від руху транспорту місця для катання на велосипеді, для ігор з м’ячем.

Правила для дорослих у взаємодії з дитиною

1. Хваліть за успіхи і не сваріть за помилки.Помічайте всі досягнення дитини і не акцентуйте увагу на недоліках. У жодному разі не дорікайте малюкові за те, що він чогось не вміє, навіть якщо це ж завдання легко виконують його однолітки. Не порівнюйте вашу дитину з ними! Пам'ятайте, що порівнювати можна лише вчорашні й сьогоднішні успіхи дитини.
З радістю сприймайте правильні відповіді, аргументовані думки. Вказувати на допущені помилки треба обережно, починаючи з похвали. Наприклад: «Молодець! Ти намагався діяти правильно, але в тебе ще не все виходить. Наступного разу ти зможеш виконати завдання краще, ніж сьогодні».
2. Не поспішайте підказувати.

Давайте дитині час поміркувати, не вимагайте швидкого виконання завдання. Не виключено, що дитині щось не вдаватиметься. Не поспішайте їй допомагати, а попросіть виконати завдання іще раз. І лише після того, як вона спробувала, але все ж не змогла подолати проблему, можете втрутитися. Проте в жодному разі не давайте готової відповіді! Натякніть, підкажіть, у якому напрямі дитині слід шукати розв'язок, тобто спробуйте бодай трохи полегшити їй завдання. Але тільки трішки. Це, звісно, непросто. Тут вам знадобляться винахідливість і спритність (до речі, для вас є чудова нагода потренувати ці якості).
3. Не вдається - пропустіть завдання, але обов'язково поверніться до нього!
Може бути й так, що виконати завдання все ж не вдається. Тоді не варто застрягати на ньому. Відкладіть виконання і за день-два поверніться до нього знову. Це дуже важливо, бо наступне може бути
ще складнішим за попереднє. Отже, дитині слід розібратися з першим завданням, а не приступати одразу до другого.
Якщо повернувшись до нього повторно, малюк знову не досягне мети, слід докладно пояснити йому спосіб розв'язання завдання і переконатися в тому, що він його зрозумів. Тоді з наступним подібним він, імовірно, впорається.
Часто-густо буває навіть корисно повернутися і до успішно розв'язаних завдань, щоб повторити і в такий спосіб закріпити засвоєний інтелектуальний спосіб дії.
4. Усе вдається - чудово! Хай малюк пояснить чи доведе правильність варіанту свого рішення.Якщо ви бачите, що дитина впевнено і правильно виконує одне завдання за одним, можете за неї порадіти. Попросіть малюка пояснити, як він розв'язує завдання. Дуже важливо, щоб дошкільник усвідомлював спосіб розв'язку і вмів це довести. Якщо йому це важко зробити, поясніть самі. Тоді усвідомлений дитиною спосіб діяння стане універсальним і за потреби може бути застосований у розв'язку інших завдань. Якщо малюкові щось дається занадто легко, запропонуйте йому придумати аналогічне завдання самостійно (це хороша вправа для розвитку творчих здібностей). Спробуйте вдатися до такого хитрого способу - скажіть, що в його розв'язку є помилка, тоді йому доведеться довести, що він правильно розв'язав завдання.
5. Інтелектуальна гра має викликати лише радість!
Запобігайте виникненню негативних емоцій! Коли ви помітите, що дитина дедалі більше відволікається від гри, частіше припускається помилок, починає розмовляти на інші теми, вона, очевидно, втомилася. У такому разі краще не чекати, доки малюк сам відкине альбом з іграми і скаже: «Набридло!». Така реакція може бути пов'язана з появою негативних емоцій. Намагайтеся передбачити таку ситуацію і попередньо перемкнути увагу малюка на іншу діяльність. Тоді інтелектуальні ігри викликатимуть у нього позитивні емоції. А це хороші передумови для формування стійкої мотивації для розумової діяльності.
6. Ні - насильству!
Якщо малюкові щось не вдається і він не хоче продовжувати будь-яку гру або виконувати певне завдання, у жодному разі не примушуйте його робити це! Навіть якщо вам вдасться його примусити, то основна енергія малюка піде не на розумову роботу, а на подолання свого небажання цим займатися. Примус у таких ситуаціях сприяє виникненню у дитини страху перед можливим покаранням. Коли малюк виконує завдання абияк, він часто відволікається, а тому робить багато помилок, відповідно зазнає ще однієї невдачі. А це, як правило, викликає ще більше незадоволення у дорослих, що зрештою неминуче призводить до нових неприємних переживань дитини. Закріплення таких негативних емоцій поступово породжує стійке негативне ставлення до будь-якої інтелектуальної діяльності, а отже, й до навчання.
Але найбільш руйнівні наслідки має примус, який супроводжується вигуками на кшталт: «Який же ти лінивий, неакуратний!» тощо. Такий «педагогічний» вплив сприяє формуванню у малюка переконаності в своїй нездібності, невпевненості в собі. Невпевненість одразу ж приносить свої плоди, породжуючи все нові й нові невдачі. І самостійно вийти з цього зачарованого кола дитина вже не зможе.
7. Враховуйте індивідуальні особливості малюка!
Коли дитина грає, поспостерігайте, як вона це робить. Якщо вона смілива і впевнена, подбайте про те, щоб навчити її критично оцінювати свої відповіді. А якщо дитина сором'язлива і нерішуча, краще спочатку підбадьорте і підтримайте будь-яку її ініціативу. Коли малюк швидко замінює якісь завдання, спробуйте знайти спосіб зацікавити його, навчіть докладно аналізувати умову задачі, генерувати різні варіанти розв'язання, а потім перевіряти їх. Не будьте байдужими і пасивними, намагайтеся побачити сильні і слабкі місця дитини. Тільки тоді ви зможете використовувати одні шляхи і корегувати інші.
Коли дитина має свій логічний підхід до розв'язання завдання , яке часто-густо буває дуже цікавим й оригінальним, не можна зупиняти дитину, краще запитати: «Чому ти так вважаєш?».

Рубрика:"Питання, що хвилюють батьків"

Запитання:З якого віку ( з 6 чи 7-ми років) необхідно віддавати дитину до школи?

Відповідь: Однозначно відповісти на це питання не можна, оскільки необхідно враховувати ряд чинників, що визначають підготовленість дитини до навчання . Саме від того, наскільки дитина розвинена фізично, психічно, розумово, а також який стан її здоров'я і залежить, з якого віку необхідно дитині починати навчання в школі. Має значення і весь комплекс чинників, які визначають рівень розвитку дитини, при якому вимоги системного навчання не будуть надмірними і не призведуть до порушення здоров'я дитини. Слід відмітити, що у дітей, не підготовлених до систематичного навчання, важче і довше проходить період адаптації до шкільних умов, у дітей частіше виникають труднощі у навчанні.

Наказ МОН № 204 від 07.04.05 року
Про прийом дітей до 1 класу
загальноосвітніх навчальних закладів
На виконання п. 2 ст. 18, п. 1 ст. 20 Закону України "Про загальну середню освіту" з метою забезпечення права на освіту та належної організації і проведення прийому дітей до 1 класу наказую:
1. До 1 класу загальноосвітнього навчального закладу зараховувати дітей, як правило, з 6 років.
2. Прийом дітей до 1 класу загальноосвітнього навчального закладу (крім спеціалізованого) здійснювати на безконкурсній основі, як правило, відповідно до території обслуговування.
3. Для зарахування дитини до 1 класу батьки або особи, які їх замінюють, подають заяву на ім'я директора загальноосвітнього навчального закладу, копію свідоцтва про народження дитини та медичну картку встановленого зразка.
4. Не допускається збирання додаткових даних про дитину та її батьків або осіб, які їх замінюють, зокрема довідок з місця роботи, проживання, про заробітну плату батьків, будь-яких даних, що свідчать про розвиток дитини та її готовність до систематичного навчання в школі.
5. При прийомі дитини до 1 класу є неприпустимими проведення тестувань, співбесід, екзаменів тощо з перевірки її знань щодо засвоєння навчально-виховної програми дошкільного навчального закладу.
6. Прийом дітей до 1 класу спеціалізованого навчального закладу здійснюється відповідно до Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.06.2003 р. № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2003 р. за № 547/7868).
7. Наказ про зарахування дитини до 1 класу загальноосвітнього навчального закладу видає директор на основі поданих документів, як правило, до початку навчального року.
8. Відповідно до Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах на кожного учня-першокласника оформляється особова справа.

Запамятайте!

*При підготовці до школи ви повинні залишатися для дитини люблячими і розуміючими батьками і не брати на себе роль вчителя! Дитина охоче робить тільки те, що у неї добре виходить, тому вона не може бути ледачою.

*Досягнення дитини намагайтеся не порівнювати ні зі своїми, ні з досягненнями ваших старших дітей, ні однокласними ( не озвучуйте цього при дитині, навіть якщо це на її користь).

*Ваша любов і терпіння слугуватимуть гарантом упевненого просування вашої дитини у навчанні.

Запитання:Чи в обовязковому порядку дитина повинна уміти читати і писати при вступі до 1 класу?

Відповідь: НЕ ОБОВЯЗКОВО! Здатність дитини складати зі складів слова не є вмінням читати. Більшість дітей тяжко оволодівають цією складною розумовою операцією, тому не треба їх підштовхувати! Навички читання і письма повинні формуватися за спеціальними методиками ( поетапно формуються уявлення про мову, звуки, букви, склади). Основними вміннями у читанні є розуміння прочитаного тексту, аналіз описуваної ситуації, відповіді на питання після читання, - ці вимоги не передбачені Програмою розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку.

Запитання:Як правильно організувати робоче місце учня вдома?

Відповідь:Перш за все, першокласнику необхідно купити письмовий стіл. Тоді дитина зможе систематизувати і розкласти в шухляди столу нвчальне приладдя і навчиться підтримувати порядок на робочому місці.Купуючи меблі, необхідно враховувати зріст дитини, при рості - 1 м - 1 м 15 см, висота кришки столу над підлогою повинна бути 45 см, а висота сидіння стільця 26 см; при рості 1 м 15 см до 1 м 30 см висота столу повинна бути 52 см, а стільця - 30 см. Важливо щоб ноги дитини стояли на підлозі, спина торкалася до спинки, а між кришкою парти і грудьми дитини могла пройти долоня.

КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ПУНКТ ДЛЯ БАТЬКІВ

Чи готова дитина до школи?

/Files/images/default.jpeg

Віддавати її в школу в 6 років, або, може варто почекати ще рік?

Як допомогти дитині пристосуватися до нових для неї умов шкільного навчання?

Ці питання не можуть не хвилювати батьків дошкільнят. Але дати правильну відповідь навіть досвідченим мамам і папам не завжди легко.
Існує багато психологічних тестів, по яких можна дізнатися про загальну шкільну зрілість дитини. Але проводити їх і знатися на отриманих результатах – справа спеціалістів-психологів. Тож пропонуємо елементарний спосіб перевірки, доступний абсолютно всім батькам.
Отже, спершу поставте своїй дитині наступні запитання. Якщо вона відповість на них без зусиль, то, значить, його психічний розвиток відповідає календарному віку і свідчить про готовність дитини навчатися в загальній середньоосвітній школі.
Запитання для дитини 5-6 років:

1. Як тебе звуть?

2. Як звуть твою маму, папу, сестричку, братика?

3. Ти дівчинка чи хлопчик? Ким ти будеш, коли виростеш і станеш дорослим: чоловіком чи жінкою?

4. Зараз ранок, День чи вечір?

5. Ти любиш малювати? Якого кольору цей олівець, стрічка?

6. Скільки пальців у тебе на руці? Покажи два пальчики, три?

7. Скільки оченят у ляльки? А у тебе? Для чого потрібні очі, вуха?

8. Що роблять віником, олівцем, ложкою?

9. Коли можна кататись на санчатах: взимку чи літом? Чому?

10. Коли можна купатися в річці: взимку чи літом? Чому?

11. Яких ти знаєш звірів, птахів? Хто більший: коза чи корова? У кого більше ніг: у собаки чи у півня?
Запитання для дитини 6-7 років:

1.Назви своє прізвище, ім'я, по батькові.

2. Хто старший: ти чи твій брат, сестра?

3. Скільки тобі років? А скільки буде через рік, два роки?

4. Коли ти снідаєш: вранці чи увечері? Обідаєш: вранці чи вдень? Що буває раніше: обід чи сніданок, день або вечір?

5. Де ти живеш? Де працюють твої папа, мама? Ким ти хочеш бути, коли виростеш?

6. Яка зараз пора року – літо чи осінь, зима чи весна? Чому ти так вважаєш?

7. Чому сніг буває взимку, а літом його немає?

8. Що робить листоноша, лікарка, вчитель? Хто лікує, а хто навчає?

9. Що більше – 8 чи 9; 5 чи 3? Порахуй від 6 до 9, від 5 до 3?

10. Покажи свою ліву руку, праве вухо. Що знаходиться справа / зліва від тебе в цій кімнаті?

11. Що потрібно зробити, коли випадково зламав чужу річ?
Не дивуйтесь, якщо питання вам здалися дуже простими. У практиці багатьох педагогів зустрічалися діти, які не змогли відповісти на багато з них. Для кожного з батьків є цілком нормально вважати, що його дитя найрозумніше. Але інколи дитина не може відповісти на якісь з цих питань тому, що батьки не вважали за потрібне йому це пояснити. Вони просто гадали, що їх чудове маля саме знає такі елементарні речі.

Якщо ж ваша дитина:

• кожен ранок чистить зуби, завжди миє руки перед тим як сісти до столу;

• допомагає вдома по господарству (миє посуд, прибирає ліжко, накриває на стіл);

• може сам собі приготувати бутерброд, вдягнутися по погоді, зав'язати шнурки і шарф;

• вміє самостійно утримувати увагу досить тривалий час (15-20 хвилин) під час читання вголос, малювання, гри;

• здатна управляти своїми бажаннями (не їсть перед їжею цукерки, хоча вони і лежать на видному місці; не вередує, коли дорослі щось заборонили); • вміє поводитися за столом (правильно сидить, акуратно їсть);

• має більш-менш стійкі інтереси (прослухування музики, малювання, заняття мовами, конструювання, ліплення з пластиліну);

•вміє поводитися в суспільстві (не перебиває старших, без нагадування проявляє вічлевість, використовуючи «будь ласка», «дякую», «до побачення» та ін.);

• дотримується певного режиму дня;

• ставить питання і завжди вислуховує відповіді;

• прибирає за собою іграшки після гри, альбом після малювання, книжки після читання, .............тоді вітаємо! Ваше дитя має високий рівень розвитку вольових навичок. А вони, у свою чергу, є основою довільного запам'ятовування, уваги, розумових навичок. І, відповідно, у вас і у вашої дитини буде значно менше проблем в школі.
Обов’язково слід зазначити, що якщо ви прагнете віддати дитину до спеціалізованого навчального закладу з поглибленою програмою навчання, про це необхідно потурбуватись заздалегідь. Тому, що по-перше дитина швидше за все не зможе подолати конкурс чи співбесіду для вступу до такої школи без попередньої цільової підготовки, а по-друге, навіть якщо вона пройде співбесіду, їй буде важко встигати за іншими. Умови конкурсного вступу до першого класу ліцеїв та шкіл з поглибленим навчанням необхідно дізнаватись безпосередньо у закладі, куди ви прагнете віддати дитину. Починати готувати дитину до вступу у школу з поглибленими знаннями бажано більше ніж за рік.
В яку школу чи ліцей ви б не вирішили віддавати свою дитину, перехід її з дитячого садка, родинного кола до школи веде до значних змін в її житті. При цьому змінюється не лише життя самої дитини, але і життя сім'ї в цілому, особливо якщо дитина єдина або старша. Підготовка до цієї події дитині просто необхідна.
Особливе місце в підготовці займає формування очікувань і установок дитини на вступ до школи. Тут дуже важливо не перестаратися. Не слід обіцяти, що дитину чекають суцільні лаври успіху, важливіше допомогти їй налаштуватись на щоденну працю але робити це необхідно дуже коректно. Зовсім неприпустимі вислови типу: «Що ж ти, така неохайна дівчинка, в школі робитимеш?» або «Ось там тебе привчать, нарешті, до порядку!». Також не сподівайтесь, що якщо ви весь цей час не привчали дитину до дисципліни, що школа нарешті зробить це за вас (особливо це стосується сімей, де діти не відвідували дітсадка). Дитині буде дуже важко пристосуватись до різкої зміни умов на такі, де дисципліни все ж таки прийдеться дотримуватись.

Щоб допомогти налаштуватись на новий ритм життя, краще говорити дитині:

• У тебе все вийде, якщо ти трохи попрацюєш / постараєшся.

• В школі можна багато чого нового дізнатись і багато чому навчитися, варто лише захотіти.

• У класі можна знайти нових хороших друзів, хоча цілком імовірно, що не всі діти в класі тобі одразу сподобаються.

Доречно буде розповісти про свої шкільні враження, своїх шкільних друзів, можливо, у вас є хороші знайомі зі шкільних часів, з якими ви до цих пір підтримуєте стосунки. Дитині буде цікаво дізнатися, що дружні стосунки можуть тривати такий довгий час.
Поясніть дитині, що спочатку вона може сумувати за дитячим садком, за батьками, все шкільне може здаватися чужим. Це відчуття поступово мине, учні зазвичай швидко звикають до школи та до нового оточення.
Пригадайте про власні почуття та хвилювання в першому класі. Розкажіть, як ви чекали 1 вересня. Можете поділитися і своїми теперішніми відчуттями, пояснити свої хвилювання, які пов'язані з першим вересня. Але важливо, щоб ваші шкільні згадки та сьогоденні турботи не стали додатковим джерелом хвилювань для дитини. Налаштуйте дитину на те, що у неї будуть нові обов'язки. Підкресліть, що тепер вона підросла, стала доросліше. Це означає, що їй тепер не лише більше довірятимуть, але і більше від неї очікуватимуть, але знову ж таки робіть це обережно без зайвого тиску.
Оцінки - це важлива складова шкільного життя. Аби зменшити можливі хвилювання дитини з приводу оцінок, за час, що залишився до школи, спробуйте навчити її самої оцінювати те, що вона робить. Наскільки вона сумлінно попрацювала, чи все зробила, що могла.
Для того, щоб навчити дитину цьому, необхідно:

• Самому максимально об'єктивно оцінювати результати роботи майбутнього школяра.

• Порівнювати різні результати діяльності дитини, обговорювати причини успіхів і невдач.

• Регулярно з'ясовувати, що саме дитина думає з приводу своєї роботи, як її оцінює, що у нього вийшло, що не вийшло, чому? Важливо звернути увагу на те, що порівнюються результати та досягнення дитини з його ж власними успіхами, аби побачити рух і зростання відносно самого себе. Ще одна причина, чому не можна порівнювати з досягненнями інших діток, бо це може спричинити зниження самооцінки.

• Виражати впевненість в силах дитяти, переконаність в тому, що його результати будуть хорошими. Навіть коли дитині щось не вдається зробити вдало.

• Підтримувати прагнення до творчості, розвитку і працьовитість.
Коли дитина навчиться сама оцінювати свою діяльність, вона відчуватиме себе набагато впевненіше, тому що матиме власне більш менш адекватне уявлення про зроблене. Отже, ваше дитя вцілому буде менш залежним від думки і оцінки оточення. Також дуже важливо, щоб дитина добре розуміла, що шкільні відмітки - це лише оцінка зробленого зараз, а не його особи в цілому!! Підтримуйте та розвивайте впевненість дитини в собі, у власних силах - це дуже необхідно для хорошого самопочуття дитини в школі. У будь-якому випадку, любіть свою дитину такою якою вона є, навіть якщо вона не буде цілковитим відмінником!

Шановні батьки!

Пропонуємо вашій увазі основні моменти, на які Вам слідзвернути увагу при підготовці дитини до школи:

√ розвиток загального кругозору (кращими способами розширити горизонт знань дитини є бесіди з нею "про життя", читання книг і їх обговорення);

√ вивчення літер і цифр, геометричних фігур і квітів, понять праворуч / ліворуч, великий / малий, широкий / вузький і т.п.;

√ обов'язковим є розвиток дрібної моторики - заняття на розвиток спритності кистей та пальців (це необхідно як для розвитку вміння писати, так і для розвитку мовлення, тобто необхідно більше малювати, ліпити, працювати з конструктором, вміти маніпулювати з дрібними предметами типу намистин, монеток, сірників, зубочисток, з них можна викладати картини та аплікації, нанизувати їх у намисто - все це розвиває також увагу і посидючість);

√ тренувати пам'ять - заучування віршів та пісень;

√ тренувати уміння аналізувати, класифікувати ( попросіть дитину переказати казку чи оповідання, - запитайте, що сталося спочатку, що було потім; повправляти дитину у вмінні зібрати з частин картинки ціле, розкласти предмети за будь - якою ознакою).

Крім запасу знань, дитині необхідно також:

√ володіти комунікативними та соціальними навичками - тобто вміти спілкуватися, розуміти і головне застосовувати в повсякденному житті морально-етичні норми, прийняті в суспільстві, де вона живе;

√ не боятися вступати в контакти з дорослими і однолітками;

√ вміти відстоювати свою позицію цивілізованими методами і не проявляти недоречної агресії - або, навпаки, зайвої боязкості;

√ усвідомлювати зміст процесу навчання в школі, розуміти, що дає отримання знань, який порядок навчання в школі;

√ вміти підкорятися встановленим правилам, знати, що таке дисципліна і розуміти її необхідність;

√ мати позитивну мотивацію, бажання вчитися;

√ вміти цілеспрямовано і за своєю ініціативою працювати над завданням, організовувати, планувати свої дії і відповідати за їх наслідки (наприклад, самостійно збирати свій портфель і стежити за виконанням домашніх завдань).

Важливо пам'ятати, що крім готовності голови не менш важлива і готовність тіла: навантаження на імунітет в перший шкільний рік буде серйозним, тому влітку перед школою було б добре крім навчання зайнятися і фізичною підготовкою. Дитині необхідно багато рухатись (ідеальними для цього будуть заняття в спортивній секції, які дають крім здоров'я ще й дисциплінарні навички), свіже повітря, повноцінне харчування. Якщо у малюка є порушення здоров'я, необхідно обов'язково проконсультуватися з лікарем і отримати рекомендації щодо корекції стану та організації процесу навчання. Отже, озброєні всіма цими знаннями, ви з легкістю подужаєте дорогу до школи.

Проте, пам'ятайте!Найголовніше для першокласника - не вміння і навички, а впевненість у своїх силах і в батьківській підтримці, що б не відбувалося в школі.

Бажаємо, Вам успіхів!

Батькам на замітку

"Батьки‚ чи готові ви до школи?"

Саме Ви маєте забезпечити своєму малюку найбільш сприятливі умови для розвитку і серйозно «працювати» в цьому напрямку, якомога частіше спілкуючись з дитиною. Чим раніше починається така взаємодія батьків з дітьми‚ тим краще‚ але хочемо зазначити: ніколи не пізно почати таку батьківську «роботу».

Щодо питання підготовки дітей до навчання можна виділити один з його аспектів: «Як можуть батьки допомогти дитині в підготовці до школи?»

Окреслимо кілька конкретних порад‚ які хоча й не охоплять цього багатогранного питання, але все ж таки допоможуть дорослим:

1. Для дитини Ви — зразок мовлення, адже діти вчаться мови‚наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи.

Ваша дитина обов’язково буде говорити так‚ як Ви.

2. Дитина успішніше засвоює мову в той момент‚ коли дорослі слухають її‚ спілкуються з нею‚ розмовляють.

Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача Вас втомлює, якщо Ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене Вами в дошкільний період‚ суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.

3. Приділяйте дитині якомога більше часу.

Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім’єю. Від ступеня раннього мовного розвитку залежатиме подальший процес росту дитини в школі.

4. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою‚ безпеки та любові.

5. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність.

6. Ставте для себе та для дитини реальні цілі. Ведіть і спрямовуйте її‚ але не підштовхуйте.

7. Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити‚ слухати, торкати руками‚ куштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу.

8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки‚ аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати‚ малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі‚ зображення тощо.

9. Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини.

Гра — це провідна її діяльність, це її робота. Л.С.Виготський зазначав: «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання в школі».

10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб дитина механічно могла лічити до 100 і більше. Нехай вона рахує до 10—20, але їй вкрай необхідно розуміти і знати‚ з яких чисел можна скласти 5, а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного розуміння основ арифметики, а не механічного запам’ятовування.

11. Працюйте з дитиною над розвитком її пам’яті, уваги‚ мислення. Для цього сьогодні пропонується багато ігор‚ головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях для дітей.

12. Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і дотримуйтеся його виконання обов’язково (всі члени родини).

13. Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.

14. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку усіх членів родини‚

15. Не завищуйте і не занижуйте самооцінку дитини. Оцінюйте її результати адекватно і доводьте це до її відома.

Пам’ятка для батьків першокласника

1. Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем.

Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового положення і діяльності.

2. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.

3. Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися.

Коли людина вчиться, у нього може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.

4. Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.

5. Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на початковому етапі навчання в школі.

Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.

6. Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху.

У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам'ятайте, що похвала та емоційна підтримка ("Молодець!", "Ти так добре впорався!") здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.

7. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.

8. Зі вступом до школи в житті вашого малюка з'явилася людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель.

Поважайте думку першокласника про свого педагога.

9. Навчання - це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.

Поради батькам

«Створення позитивного ставлення до школи у дошкільника»

1. Найкраще розпочати підготовку до школи з ігор, під час яких дитина набуває нових знань, умінь та навичок, а також розвиває свої здібності. Мова ігор дуже добре зрозуміла дитині, оскільки на цьому етапі вона засвоює культуру саме таким чином.

2. Прагніть не створювати у дитини враження , що заняття та ігри з нею є сенсом вашого життя, тому грайтеся з малюком, наприклад, під час приготування вечері на кухні («Чого не стало?», «Що змінилося?», «Назви всі предмети на столі одним словом», «Чому одні продукти кладемо в першу шафу, а інші – у другу?» тощо), по дорозі в дитячий садок, у машині, в автобусі («Слова-міста», «Назви одним словом», «Я знаю п’ять назв квітів, посуду, меблів…» тощо).

3. Заняття вимагають систематичності: 10 – 15 хвилин щодня дадуть кращий результат, аніж година – дві у вихідні.

4. Не забувайте оцінювати успіхи дитини, а при невдачах підбадьорюйте її дії словами: «Давай спробуємо разом, я впевнена, все вийде», «Якби ти зробив так (показ, пояснення), то було б іще краще».

5. Діти емоційно чуйні, тому якщо вам не хочеться гратися в якусь гру, або ви погано почуваєтеся, то краще відкласти заняття. З поганим настроєм, над силу не грайтеся з дитиною. Ігрове спілкування має бути цікавим і для неї, і для вас.

6. Сходіть із дитиною у школу, де вона вчитиметься, покажіть їй, де роздягальня, їдальня, туалет.

7. Розповідайте дитині про розпорядок дня у школі, про те, чим займаються діти під час уроку, в яких випадках можна звернутися до вчителя.

8. Поділіться власним досвідом шкільного життя, звичайно, якщо він позитивний («Коли я вперше прийшов у школу, я теж не знав, а потім вчителька нам показала, розповіла»), розкажіть про смішний випадок на уроці.

9. Читайте розповіді про школу, вчителів, школярів.

10. Прагніть створити у дитини адекватне, об’єктивне уявлення про школу і навчання, не ідеалізуючи, але й не залякуючи майбутнього школяра. Адже відоме перестає бути незрозумілим, таким, що лякає!

Поради батькам

"Ваша дитина йде до школи"

Школа, Свято першого дзвоника, перша вчителька, які емоції зараз у вас дорослих викликають ці слова? Адже відтоді, коли ви вперше перетнули поріг школи, минуло стільки часу. Протягом багатьох років ви не згадували про школу або ж лише іноді згадували її — коли зустрічались з колишніми шкільними друзями, святкуючи річниці закінчення школи, або, спілкуючись з друзями, діти яких уже ходять до школи. Школа вам видавалась далекою аж досьогодні, коли настав час вашій дитині йти до першого класу. Чи то час так стрімко спливає, чи діти занадто швидко виростають?

Ваша дитина незабаром йтиме до школи, а вам здається, що нещодавно ви возили її у візочку, вчили ходити та їздити на триколісному велосипеді, раділи її першим словам, добирали всілякі відповіді на численні запитання.
А чи готова дитина йти до школи? Віддавати її в школу в 6 років, або, може, варто почекати ще рік? Як допомогти дитині пристосуватись до нових для неї умов шкільного навчання? Ці питання не можуть не хвилювати батьків дошкільнят. Але дати правильну відповідь навіть досвідченим батькам не завжди легко.
Запам’ятайте, ваша дитина готова йти до школи, якщо:
— правильно вимовляє всі звуки;
— замість молочних зубів виросли (або ростуть) постійні;
— має добрий зір та слух;
— має гарний апетит та міцний сон;
— уміє користуватись ножицями;
— правильно зауважує, що відбувається довкола;
— полюбляє слухати оповідання, що ви їй читаєте, вміє їх переказати;
— уміє малювати;
— уважно переглядає дитячі фільми і вистави, вміє розповісти, що їй сподобалось;
— уміє відгадувати прості загадки;
— охоче грається з дітьми;
— прибирає за собою іграшки;
— уміє складати пазли і конструктори;
— не плаче і не сердиться, коли програє у настільних іграх;
— не соромиться в присутності інших людей.
Ваша дитина йде до першого класу, ви відчуваєте хвилювання, ра­дість, ви переживаєте, бажаєте того, щоб дитина знайшла спільну мову з новим оточенням, полюбила школу та вчительку, опанувала найкращі навички у роботі, а також здобула якомога більше знань, познайомилася з новими друзями, стала відповідальною, була хорошим учнем… Чи все це їй удасться? Адже занадто вимогливе ставлення батьків до дітей породжує страх, опір, схильність до брехні. А батьки, які дозволяють своїй дитині все, ризикують, що дитина виросте розбещеною, свавільною, пасивною, матиме завищену самооцінку. В обох випадках дитині буде складно увійти до шкільного середовища і колективу однокласників. Саме такі діти можуть забути виконати домашнє завдання, покласти книжку або зошит до портфеля та залишити їх у школі, вони почуваються невпевнено і бояться нового оточення.

Існує один принцип, на якому мусить ґрунтуватися батьківське ставлення до дитини це — батьківська любов, увага, розуміння, послідовність, терпіння, віра, підтримка і заохочення. Дитина, яка отримує це від батьків, йде до школи підготовленою і їй там легше освоїтися.
Щоб дитина була готовою до свого першого шкільного року, забезпечте їй:
— здорову сімейну атмосферу;
— багато любові;
— вашу активну участь у процесі розвитку;
— достатню кількість ігор.

Допоможіть дитині навчитися:
— користуватись органами чуття — спостерігати за оточуючими, слухати звуки, розрізняти запахи;
— зосереджувати увагу на об’єктах і словах;
— помічати відмінності у формі, розмірі і кольорі;
— орієнтуватись у часі і просторі;
— набути певних гігієнічних, робочих і культурних навичок;
— добре розвинути мовлення й успішно спілкуватись з оточуючими;
— тренувати пам'ять і мислення;
— розвинути цікавість і уяву.

Т Е С Т

(за допомогою цього тесту Ви можете оцінити підготовленість Вашої дитини до школи)

Відповідайте на запитання «так» або «ні»

1. Чи часто Ваша дитина заявляє про своє бажання йти до школи?

2. Вашу дитину найбільше цікавлять атрибути школи (портфель, книжки, нове «доросле» становище), аніж можливість більше довідатися нового й багато чого навчитися?

3. Ви вважаєте, що Ваша дитина досить посидюща й уважна навіть під час виконання не дуже привабливого для неї завдання?

4. Ваша дитина товариська як з дітьми, так і з дорослими?

5. Ви не впевнені в тім, що Ваша дитина здатна добре запам’ятати й виконати усне доручення ( наприклад, по телефону)?

6. Ваша дитина жодної хвилини не може побути на самоті й зайнятися чимось самостійно?

7. Іграшки й особисті речі Вашої дитини завжди розкидані, й Ви стомилися нагадувати їй, що потрібно їх прибирати?

8. Чи вміє Ваша дитина рахувати до десяти й назад?

9. Чи вміє Ваша дитина порівнювати числа і предмети?

10. Чи здатна Ваша дитина додавати й віднімати в межах десяти?

11. Чи знає дитина прості геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник, прямокутник, овал)?

12. Чи вміє дитина визначати істотні ознаки в предметах ( наприклад, у птаха є дзьоб, пір’я)?

13. Чи може Ваша дитина об’єднати одним словом поняття одного виду, роду, характеру ( наприклад, назвати одним словом «взуття» слова «туфлі», «черевики», «чоботи»)?

14. Чи може Ваша дитина знайти слова з протилежним змістом до запропонованого слова ( «весело» - «сумно»)?

15. Чи вміє вона скласти розповідь за 5-7 картинками?

16. Чи знає Ваша дитина літери та чи вміє читати по складах?

17. Ваша дитина з напруженням і без будь-якого задоволення декламує вірші й розповідає казки?

18. Чи правда, що Ваша дитина не досить упевнено користується кульковою ручкою?

19. Ваша дитина любить майструвати, користуючись клеєм, ножицями, інструментами?

20. Їй подобається розфарбовувати або малювати?

21. Малюнки Вашої дитини, як правило, неохайні й не завершені?

22. Ваша дитина без особливої праці може зібрати розрізану на кілька частин картинку?

23. Чи може Ваша дитина знайти слово до запропонованого слова так, щоб вони були пов’язані за змістом, як пов’язані слова в зразку (наприклад, зразок: «дерево - гілки», до слова «книжка» необхідно назвати слово «сторінки»)?

24. Чи вважаєте Ви, що Ваша дитина не допитлива й погано обізнана?

Порівняйте свої відповіді з ключем.

Ключ відповідей:

***Якщо на запитання 1, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 19, 20, 22, 23 Ви відповіли «так», то зарахуйте по 1 балу за кожну відповідь.

***Якщо на запитання 2, 6, 7, 17, 18, 21, 24 Ви відповіли «ні», то зарахуйте ще по 1 балу за кожну відповідь. Підрахуйте загальну кількість балів.

Якщо сума відповідей становить:

20-24 бали, то поздоровляємо! Ваша дитина готова до школи. Будьте певні, що їй буде легше справлятися зі шкільними труднощами. Подбайте про те, щоб у неї не зник інтерес до школи й до отримання нових знань.

15-19 балів, Вам належить приділити більше уваги своїй дитині, зміст запитань або завдання в них допоможуть Вам обрати потрібний напрям роботи з дитиною. Не засмучуйтеся, Ваша дитина майже готова до навчання в школі.

14 і менше балів, кращою порадою для Вас буде приказка: «Терпіння і труд усе перетруть». Ваша дитина чекає допомоги й співпраці. Пориньте разом із нею в розвивальні, цікаві ігри. Усе це допоможе дитині досягти успіху й піти до школи підготовленою.

ШАНОВНІ БАТЬКИ !

Ми чекаємо на Вашу дитину в дитячому садку і щиро прагнемо , щоб кожен день її перебування в нашому колективі приносив їй задоволення, нові знання та вміння. Додаткова інформація , яку ми просимо повідомити про Вашу дитину, допоможе нам у вирішенні цих завдань. Наперед, ми Вам вдячні за те, що Ви знайшли час і уважно відповіли на питання запропонованої анкети.

Прізвище ,ім’я, по батькові дитини_____________________________________

Дата народження__________________________________________________________________________________

Мати(прізвище, ім я , по батькові; освіта; місце роботи)______________________

Батько(прізвище, ім я , по батькові; освіта; місце роботи______________________

Домашня адреса____________________________________________________

Телефон__________________________________________________

1.Як ласкаво називаєте дитину вдома____

2.Чи має Ваша дитина проблеми зі станом здоров”я____

3. Чим захоплюється Ваша дитина____

4.Чи боїться чогось Ваша дитина? З чим це пов”язано?____

5.Хто ще крім батьків виховує дитину____

6.Кого в сім”ї слухається____

7.Які ігри та іграшки полюбляє Ваша дитина?_____

8.Допомагає чи ні малюк по господарству?_____

9.Які навички самообслуговування є у дитини?_____

10.Чи дотримується дитина режиму дня?____

11.Чи піддається дитина вихованню?_____

12.Які позитивні риси характеру і поведінки_____

13.Які негативні риси у поведінці_____

14.Які риси своєї дитини ви хотіли б змінити____

15.Чи караєте Ви дитину фізично ТАК, НІ, ІНКОЛИ ( потрібне підкресліть)

16.Які методи у виховній роботі ви використовуєте частіше за всеВИМОГЛИВІСТЬ , ПЕРЕКОНАННЯ , ЗАОХОЧЕННЯ(потрібне підкресліть)

17.Які книги або журнали , останнім часом , про виховання , Ви прочитали?____

18. Чи хотіли б Ви , щоб Ваша дитина користувалася додатковими освітніми послугами( платними) в дошкільному закладі? Якщо так, то якими: (іноземна мова, хореографія, гра на музичних інструментах, комп’ютерна грамотність тощо_______________________________) ( потрібне підкресліть)

19.Якою б Ви хотіли бачити свою дитину через кілька років?______

20.Яким на Вашу думку ,повинен бути вихователь малюка? ______

21.Якому вихователю Ви б довірили свою дитину ( вкажіть Ім”я )?

22.Чи задоволені Ви роботою садка?______

23.Які побажання до майбутньої роботи садка_________________

Анкета( співпраця ДНЗ з сім'єю)

Шановні батьки!

Ми повністю поділяємо вашу зацікавленість у вихованні, навчанні та всебічному розвиткові Ваших дітей. Бажаємо працювати з Вами для досягнення спільної мети.

Будь ласка, дайте відповіді на такі запитання:

1. Що Вам найбільше подобається у Вашій дитині?

2. Що Вас найбільше турбує у дитині?

3. Якої допомоги потребує Ваша дитина?

4. Яку інформацію про навчання та виховання дітей у дошкільно­му закладі Ви хотіли б отримати?

5. Яку участь берете у житті групи?

6. Ваші пропозиції щодо поліпшення роботи вихователів та до­шкільного закладу

Прізвище, ім'я та по батькові:___

Дата:___

Анкета(виховання дитини в сім'ї)
Шановні батьки!

Просимо Вас уважно ознайомитися з анкетою і максимально повно дати відповіді на запитання.

1. Прізвище, ім'я, по батькові

2. Чи вважаєте Ви, що у Вашої дитини є творчі здібності? Які саме?

3. Чи задає Вам дитина запитання? Чи багато їх? До яких сфер життя вони відносяться (природа, техніка, мистецтво, взаємини людей.

4. Чи любить дитина фантазувати? Які теми її фантазій і дій?

5. Чи пробує дитина шукати пояснення тому, що ще сама не ро­зуміє (події, речі, явища природи тощо)?

6. Чи придумує власні ігри та розваги? Чи часто використовує речі не за призначенням?

7. Чи складає дитина оповідання або вірші? Чи розповідає про пережиті враження, сни?

8. Вкажіть, хто з членів сім'ї більше за інших приділяє увагу дитині; чим і як займається з нею.

9. Яким би Ви хотіли бачити майбутнє Вашої дитини? Чи є у Вас побажання і пропозиції щодо її виховання у дошкільному закладі?

Дякуємо за участь

Анкета(вивчення запитів батьків)

Шановні батьки!

Ваша дитина відвідує дошкільний заклад.

Ми хочемо, щоб час, який вона проводить у дитячому садку, був для неї радісним і щасливим. Тому сподіваємося на співробітництво і досягнення повного взаєморозуміння з Вами в питаннях виховання.

Для нас важливо знати Вашу думку про те, що Ви вважаєте найбільш значущим для своєї дитини.

1. Прізвище, ім'я по батькові( тата, мами)

2. Ім'я дитини, вік

3. Чи є в сім'ї ще діти? (Так- Ні- Іноді)

4. Чи стежите Ви за статтями в журналах, програмами радіо і телебачення з питань виховання? Чи читаєте книги цієї тематики? (Так -Ні -Іноді )

5. Чи одностайні Ви з дружиною (чоловіком) у питаннях виховання дитини? (Так -Ні -Іноді )

6. Кого Ви вважаєте відповідальним за виховання дитини?

- сім’я

- соціальне середовище

- дошкільний заклад

7. Ваша дитина саме така, про яку Ви мріяли, чи Вам хочеться багато в чому її змінити? (Так- Ні -Іноді )

8. Чи часто на деякі вчинки дитини Ви реагуєте криком, а потім жалкуєте про це? ( Так- Ні- Іноді )

9. Чи доводиться Вам просити пробачення у дитини за свою пове­дінку? ( Так -Ні -Іноді )

10. Чи вважаєте Ви, що розумієте внутрішній світ дитини? ( Так- Ні)

Дякуємо!

Анкета( ігрова діяльність дитини в сім'ї)

Шановні батьки!

1. Як Ви вважаєте, у які ігри повинна грати Ваша дитина?

а) розвивальні;

б) сюжетно-рольові;

в) рухливі.

2. Скільки іграшок у Вашому домі?

а) дуже багато;

б) досить для гри дитини;

в) замало.

3. Якою з іграшок найчастіше бавиться Ваша дитина?

4. Хто складає іграшки після закінчення гри дитини?

5. Що Ви робите, коли дитина не має бажання бавитися своїми іграшками?

а) купуєте нову;

б) пропонуєте зробити обмін;

в) починаєте грати разом з нею.

Анкета ( участь тата у вихованні дитини)

ДЛЯ ВАС, ТАТУСІ!

Ми всі звикли, що вихованням дітей активно займаються мами. Більшість книг для батьків також адресовано мамам, на батьківські збори переважно приходять мами або бабусі. Однак психологи попереджають, що недооцінка ролі батька негативно впливає на розвиток особистості дитини. Ми навіть не усвідомлюємо того, який великий вплив має батько на дітей. Але наскільки ефективний цей вплив, чи сприяє повноцінному розвиткові дитини і гармонійним стосункам у сім'ї - залежить від тієї виховної позиції, що її дотримується батько.

Пропонуємо цей тест лише татусям.

Потрібно висловити своє ставлення до запропонованих стверджень.

ЯкщоВи згідні з цим висловлюванням, то отримаєте2 бали, якщоне зовсім згідні-1 бал,не згідні-0 балів.

Оцініть, будь ласка, запропоновані висловлювання:

1.Тато краще справляється з дорослими дітьми, ніж з маленькими.

2. На випадок розлучення діти повинні залишатися з матір'ю.

3. Добрий чоловік, як правило, і добрий тато.

4.Чоловікові не личить відкрито висловлювати свої почуття.

5.У питаннях виховання думка батька є вирішальною.

6. Після народження дитини дружина приділяє чоловікові менше уваги.

7.Дітям ліпше жити без батька, ніж терпіти поганого.

8.Оскільки вважається, що жінка кращий вихователь, ніж чоловік, то нехай вона і виховує дітей.

9. Якщо дитина не може з чимось упоратися, вона повинна завжди звертатися до мами.

10. Чим сильніша любов до дитини, тим легше її виховувати.

11. Тато повинен втручатися у виховання дитини лише тоді, коли про це попросить дружина.

12.Дитина, яка залишилася з мамою після розлучення батьків, не страждає без батька.

13. Мами, як правило, надто розбещують дітей.

14. Відпустку бажано проводити всією сім'єю.

15.Хлопчик з самого раннього віку повинен виховуватися інакше, ніж дівчинка.

16.Деякі діти хочуть проводити час частіше з татом, ніж з мамою.

17.У Вас часто виникає відчуття, що для Вашої дружини дитина важливіша, ніж Ви.

18. У всіх питаннях виховання Ви можете з успіхом замінити дружину.

19. Дитина більше повинна поважати батька, ніж маму.

20. Ваша дружина завжди втручається, коли Ви починаєте займа­тися з дитиною.

21.При бажанні чоловік може впоратися з новонародженим не гірше від жінки.

22. Вплив батька більш важливий для сина, ніж для доньки.

23. Ваша дружина не сприймає Вас як серйозного вихователя.

24. Коли в сім'ї є бабусі, виховувати дитину набагато легше.

Підрахуйте бали, які Ви набрали в кожній групі питань

Група "А"- відповіді на запитання №№ 1, 4, 5, 12, 13, 15, 19, 22

Група "Б"- відповіді на запитання №№ 3, 7,10,14,16,18, 21, 24

Група "В"- відповіді на запитання №№ 2, 6, 8, 9, 11, 17, 20, 23

Кожна група відповідає одному з типів.

У якій групі Ви набрали найбільше балів - до такої Ви і належите.

Результати групи "А"-традиційний тип - Тато - глава сім'ї, якому належить вирішальне слово в усіх питаннях, в тому числі й у вихованні. Він досить строгий, надає великого значення дисципліні, вимагає від дітей вико­нання цілого ряду обов'язків. Але в принципі між ним і дітьми немає щирих стосунків. Діти ставляться до батька стримано, оскільки відчувають, що він недостатньо розуміє їх бажання та інтереси.

Результати групи "Б"-сучасний тато -Для нього спілкування з дітьми, турбота про них - природ­ний обов'язок. Хоча в нього і немає стільки вільного часу, як хотілося б, багато уваги проте він приділяє своїм дітям. Такий тато не соромиться показувати дітям свої почуття. Він вміє не лише знайти взаєморозуміння зі старшими дітьми, але й доглядати за маленькими. Діти його обожнюють.

Результати групи "В"-батько, який турбується про сімейне благополуччя-Такий чоловік надає повну свободу дружині в питаннях виховання. Вважає, що він все одно не зможе замінити її у питаннях виховання. Тим паче, що він постійно завантажений роботою. Не дивно, що через певний час діти починають стави­тися до нього відчужено. Напевно, більш гармонійних стосунків можна досягти, якщо дружина продемонструє свою довіру до нього, як до вихователя.

Тест"Чи готова ваша дитина до вступу в ДНЗ?"

1.Який настрій переважає у дитини останнім часом ?

-Бадьорий, урівноважений - 3 бали

- Нестійкий - 2 бали

-Пригнічений -1 бал

2.Як Ваша дитина засинає?

-Швидко, спокійно (до 10 мін) - 3 бали

- Довго не засинає - 2 бали

-Неспокійно - 1 бал

3.Чи Використовуєте Ви додаткову дію, щоб покласти дитину спати (заколисування, колискові і ін.)?

Так - 1 бал

Немає - 3 бали

4.Яка тривалість денного сну дитини?

-2 години - 3 бали

-1 година - 1 бал

5.Який апетит у Вашої дитини?

- Добрий - 4 бали

- Вибірковий - 3 бали

- Нестійкий - 2 бали

- Поганий - 1 бал

6.Як відноситься Ваша дитина до горщика?

- Позитивно - 3 бали

- Негативно - 1 бал

7.Чи Проситься Ваша дитина на горщик?

-Так - 3 бали

- Ні, але ходить суха - 2 бали

- Ні та ходить мокра - 1 бал

8.Чи Є у Вашої дитини такі звички?

- Смокче пустушку або смокче палець, розгойдується (вказати інше) - 1 бал

- Немає - 3 бали

9.Чи цікавиться дитина іграшками, речами у новому приміщенні?

- Так - 3 бали

- Іноді - 2 бали

- Ні -1 бал

10.Чи Виявляє дитина цікавість до дій дорослих?

- Так - 3 бали

- Іноді - 2 бали

- Ні - 1 бал

11.Як Ваша дитина грається?

- Уміє гратися самостійно - 3 бали

- Не завжди - 2 бали

- Не грається сама - 1 бал

12.Які взаємовідносини з дорослими?

- Легко йде на контакт - 3 бали

- Вибірково - 2 бали

- Важко - 1 бал

13. Як відноситься до занять: уважний, активний?

- Так – 3 бали

- Не завжди – 2 бали

- Ні- 1 бал

14.Чи Є у дитини впевненість в собі?

- Є – 3 бали

- Не завжди – 2 бали

- Немає – 1 бал

Прогноз адаптації :

-готовий до вступу в ДНЗ- 55-40 балів;

-умовно готовий- 39-24 бали;

-не готовий- 23-16 балів.

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ

ЗДІБНА? ОБДАРОВАНА? ТАЛАНОВИТА?

Шановні батьки!

Хочете дізнатися ваша дитина здібна, обдарована чи талановита?! Дайте відповіді на запропоновані запитання. Відповідати на запитання потрібно «так» чи «ні».

-Моя дитина ініціативна, жвава, рухлива

-Її інтереси і захоплення досить постійні

-ЇЇ зацікавленість урівноважена

-Порівняно з однолітками виявляє інтерес і потяг (активно виражений) до мистецтва, літератури, спорту, природи, моделювання, техніки (підкреслити або записати)

-Має не більше двох друзів (постійних), причому старших від себе

-Її цікавить усе загадкове, таємниче і навіть незрозуміле

-Любить багато запитувати, наполеглива в одержанні вичерпних відповідей

-Її мова розвинена, дитина має великий запас слів, добре розуміє і вміло використовує його

-Переважно намагається знайти самостійне рішення в тих або інших ситуаціях, обставинах

-Не задовольняється поверховим поясненням і такими ж відповідями на свої численні запитання

-Намагається дотримуватися власного погляду на ті або інші події, незважаючи ні на які обставини та обіцянки

-Обов’язково (завжди) реагує на все нове

-Розпочату справу практично завжди намагається довести до кінця

-У суперечках відстоює власну думку, не хоче визнавати загальноприйняті погляди

-У непередбачених і складних ситуаціях бере на себе роль лідера

-Має помітну схильність до якогось виду діяльності або до предмета (групи предметів, іграшок, книжок тощо)

-Настирлива, вперта, рішуча в досягненні бажаної мети

-Виявляє неприховану потребу в підтримці дорослих

-Легко знаходить і завжди має досить багато друзів

-Ставить багато запитань, переважно з кола своїх захоплень та інтересів

-На багатьох справляє враження не за віком старшої

-Нерідко виявляє риси егоїзму або навіть безпричинної агресії

-Знає собі ціну і своє покликання

-Легко і часто відволікається і залишає розпочату справу (заняття), гру тощо

-Майже однаковою мірою цікавиться гуманітарними і технічними питаннями

Тепер підсумуємо:

*Якщо на запитання 1,6,12,18, 24, Ви відповіли «так», ваша дитина загалом здібна

*За умови негативних відповідей на запитання 18,24 запишіть відповіді на запитання 2,3,7,10,11,13,16,17,19,20,22

* Якщо всюди буде «так», є серйозні підстави гадати, що дитина по-справжньому обдарована

*Коли і на останні запитання – 4,5,6,9, 14,15,21,23,25- відповіді позитивні, це може свідчити про ознаки яскравої обдарованості, навіть таланту.

Тест"Які ви батьки?"

Більшість батьків свято переконані, що вони гарні батьки. Про своїх дітей одні батьки розповідають стороннім лише хороше, а інші – не соромляться жалітися на них... Стосунки батьків і дітей – вічна проблема, з якою зіштовхується кожне покоління. Чому в одних сім’ях – мир і спокій, а в інших – сварки, крики і скандали? Якими бачать діти своїх батьків? Якими батьками ви насправді є?

На ці запитання допоможе відповісти цей тест.

Виберіть свої варіанти відповідей на 10 запитань і позначте їх.

1. Чи читаєте ви своїй дитині книжки перед сном?

- систематично - 3;

- інколи - 1;

- ніколи, читає дружина (чоловік, бабуся, дідусь тощо) - 0;

- а навіщо забивати дурницями дитині голову перед сном? - 2.

2. Чи довіряє вам дитина свої таємниці і переживання?

- у хвилини відвертості - так - 3;

- про всі таємниці дізнаюся від сусідів, вихователів (вчителів), знайомих - 4;

- а навіщо мені її таємниці? - 1;

- як мені знадобиться дізнатися, натисну – і все скаже - 2.

3. Скільки часу за день ви спілкуєтесь з дитиною?

- стільки, скільки конче необхідно - 2;

- з ранку до ночі - 4;

- увесь вільний час - 3;

- я не маю часу для спеціального спілкування - 1.

4. Якщо вихователька (вчителька) не задоволена поведінкою чи результатами навчання вашої дитини, що ви зробите?

- дам прочухана, не дозволю дивитися мультики (піти погуляти тощо), примушу визубрити новий матеріал тощо - 2;

- допоможу дитині розібратися в ситуації (зрозуміти складний матеріал) - 3;

- дитина отримала зауваження (погану оцінку) – нічого страшного, наступного разу виправиться - 1;

- влаштую скандал виховательці (вчительці) - 4.

5. Як ваша сім’я проводить літній відпочинок?

- тато – в один бік, мама – в другий, діти – до бабусі (в табір тощо) - 1;

- намагаємося провести відпочинок разом - 3;

- відправляємо дітей до бабусі чи в табір, а самі їдемо відпочивати - 2;

- куди дитина захоче, туди й поїде - 4.

6. Після сварки з дитиною хто першим починає миритися?

- той, хто першим усвідомить свою провину - 3;

- ніхто і ніколи, все налагоджується само собою - 1;

- певна річ, дитина, вона ж наймолодша - 2;

- завжди я, шкода ж дитини! - 4.

7. Чи намагаєтеся ви виконати всі бажання своєї дитини?

- так, стараюся виконати усі - 4;

- так, якщо маю кошти і час - 3;

- бажання - так, примхи - ні - 2;

- це діти мають виконувати бажання дорослих - 1.

8. Як часто ви даєте дитині вказівки, поради, робите зауваження?

- постійно - 2;

- не втручаюсь в життя дитини - 4;

- у разі необхідності - 3;

- давати поради і вчити жити – безнадійна справа, тому я усім раджу цього не робити - 1.

9. Чи здатні ви віддати свою дитину надовго (більше місяця) на виховання державному закладу чи родичам?

- тільки якщо нема іншого виходу - 3;

- так я і роблю - 2;

- ніколи в світі - 4;

- де захоче, там і житиме - 1.

10. Якщо дитина без дозволу взяла гроші і потратила на свої витребеньки, що ви зробите?

- шкуру здеру! - 2;

- поговорю, поясню, чому так не можна робити - 3;

- то й нехай, «все найкраще – дітям!» - 4;

- в моєму домі гроші не валяються абиде - 1.

А тепер підрахуйте суму балів за усі ваші відповіді.

Нижче наведені розшифровки отриманих чисел.

Від 10 до 15 балів -Ви – байдужа мати чи батько.Для вас дитина – другорядний продукт вашого життя, досить обтяжливий додаток, щоб не сказати тягар. Ваше життєве кредо: "Хочу пожити для себе!", і саме на цьому базуються ваші стосунки з дитиною. Оскільки ви живете тільки власним життям, в якому для дитини місяця нема, то ваша байдужість, відповідно, рано чи пізно викличе байдужість до вас з боку дитини. Рік у рік емоційна відстань між вами і дитиною зростатиме і зрештою перетвориться на прірву. Ви не потребуєте і не відчуваєте радості і тепла від спілкування з дитиною. Вас пов’язують лише побут, матеріальні речі. Коли дитина виросте і стане самостійною, порвуться й ці ниточки, тож ви станете не потрібні одне одному навзаєм.

Від 16 до 25 балів -Ви - тиран.Вважаючи себе найголовнішим членом сім’ї, на якому «все тримається», ви вимагаєте від дитини незаперечного послуху і покірності. Для вас існує лише ваша думка, а думка, бажання, проблеми дитини вас не цікавлять, оскільки не є важливими. Ви твердо знаєте, як треба виховувати дитину, і чітко дотримуєтесь своїх правил. Опір дитини вас обурює і доводить до шаленства. Можливо, ваша дитина намагається врятуватись від вас тим, що замикається в собі і мовчки, покірно вислуховує ваші нотації та виконує ваші вимоги. Цілком можливо, що коли „ваша слухняна овечка” виросте, то почне робити все навпаки, тож матимете цілковиту протилежність тому, чого ви навчали довгі роки. А можливо, збереже зовнішню слухняність і намагатиметься триматись від вас якнайдалі...

Від 26 до 34 балів -Ви – справді хороша мати чи батько.Маєте повний контакт з дитиною, знаєте її таємниці, проблеми, радощі й болі. Дитина вважає вас своїм другом, не хоче засмучувати вас своєю поведінкою, а якщо все-таки так стається, то ви швидко знаходите порозуміння, і конфлікт не переростає у хронічні скандали. Ви знаєте свою дитина і можете передбачити її реакцію чи поведінку у певних ситуаціях. Дитина почувається захищеною у сім’ї. У вас справжні близькі стосунки, що не переходять в панібратство, бо ви вмієте зберігати дистанцію і авторитет, бути вимогливим при потребі.

Від 35 до 40 балів -Ви – прислуга своєї дитини.За власним бажанням ви обслуговуєте її не тільки в побутовому сенсі, а й у моральному: дитина крутить вами, як собі хоче, пристосовує вас до своїх потреб і виконання бажань, вважаючи себе пупом землі. Будьте готові до того, що коли вона виросте, то не буде рахуватися з вами. Можливо, ви свідомо приносите себе в жертву, але задумайтесь ще й про таке: плекаючи егоїста, ви виростите нещасну людину, бо рано чи пізно ваша дитина з’ясує, що світ таки не крутиться тільки навколо неї. І хтозна, чи зможе вона з цим примиритися...

ЯКЩО У ВАС ОСОБЛИВА ДИТИНА

«ЯК ФОРМУВАТИ У ДІТЕЙ ЗНАННЯ ПРО НАВКОЛИШНІЙ СВІТ»

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Важливим складником інтелектуального розвитку дитини є її загальна обізнаність про навколишній світ — знання, відповідно до віку, про деякі соціальні явища, живу й неживу природу. У дітей із затримкою психічного розвитку ці знання обмежені. Нерідко дитина, яка має йти до 1-го класу, слабо розрізняє свої прізвище й ім’я, не знає черговості пір року, найпоширеніших пташок, тварин і рослин.

Це зумовлено особливістю розвитку пізнавальної сфери дитини із затримкою психічного розвитку. Недосконале сприймання, знижена пізнавальна активність призводять до того, що малюк багато чого не помічає навколо себе. Якщо ж предмет не виділяється, то не виникає і потреби називати його, а, отже, словниковий запас дитини не поповнюється. Закономірно, що збіднене уявлення про навколишній світ неминуче гальмує розвиток мовлення.

Початком засвоєння знань про навколишній світ є формування образів та уявлень про конкретні предмети і явища та їх мовленнєве позначення. Це відбувається під час безпосереднього сприймання предмета дитиною. Наприклад, погладжуючи рукою м’яку пухнасту шерстку кішки, малюк чує словесні позначення від дорослого: «м’яка пухнаста шерстка», «білі лапки й грудка». Безпосереднє відчуття м’якості, зорове сприймання забарвлення й мовленнєве їх позначення допомагає дитині зрозуміти і засвоїти ці образи. Отже, предмети, які сприймаються, повинні позначатися словом, але слово завжди має бути підкріплене чуттєвим досвідом.

Формуючи у малюка знання про навколишній світ, батькам слід обов’язково домагатися тісного зв’язку між відчуттям і словом, сприйманням і словом, уявленням і словом.

Збагачення дитини уявленнями про навколишній світ починається з побуту. Будь-яка робота по господарству дорослого є чудовою нагодою для навчання малюка. Наприклад, ви готуєте на кухні обід. Попросіть дитину допомогти Вам.

Розкажіть малюку, які страви будете готувати. «Спочатку, ми зваримо борщ і компот, приготуємо салат, насмажимо котлет. Ти допоможеш мені помити овочі й фрукти». Покажіть і назвіть овочі, які берете для приготування борщу. Потім, запитайте дитину: «Які ми взяли овочі, щоб зварити борщ?», «Як одним словом можна назвати: буряк, моркву, цибулю, картоплю?». Розповідаєте, як готують салат: «Ось ти помив овочі для салату, тепер я поріжу помідори, огірки, перець, цибулю. Яким одним словом їх можна назвати? Тепер ти овочі посоли, полий олією і перемішай». «Давай приготуємо компот. Які фрукти ми покладемо в компот?» Показуєте й допомагаєте дитині їх назвати, потім перепитуєте: «Як разом називаються яблуко, груша, слива?». Нагодою для розвитку малюка може стати прибирання дорослим шафи для посуду, прання та прасування білизни, якась «чоловіча» робота, наприклад, ремонт праски чи електричного дзвінка.

Спостерігаючи й беручи участь у праці батьків, дитина на власному чуттєвому досвіді засвоює цілу низку предметів навколишнього оточення та їх назви, дізнається про їх призначення, засвоює елементарні поняття.

ДИХАЛЬНА ГІМНАСТИКА ПРИ ДЦП

Діти, які страждають ДЦП, у більшості випадків не вміють плавно та глибоко дихати. Дихання у них частіш за все поверхове, не ритмічне, приривчасте, з затримкою видиху. Життєва ємкість легенів у них різко обмежена, що веде до частих запалень та застійних явищ у легенях, особливо при застудних захворюваннях. Ці відхилення від норми у стані дихального апарату здійснюють негативний вплив на розвиток мови, нормалізацію працездатності, появу мимовільних рухів та обмін речовин в організмі.

Правильне глибоке дихання сприяє зниженню тонусу спастично напружених м’язів, в тому числі і м’язів грудної клітини, збільшуючи тим самим надходження кисню в організм дитини. Тому навчанню дитини правильному диханню треба приділити особливу увагу.

Починати треба з навчання активного видиху:

· Сидячі або лежачи, подмухати на султанчик, на прапорець, виготовлений з паперу, тканини.

· Подути на паперовий вітряк.

· Через трубочку (гумову або пластмасову) подути на ватні кульки. Ускладнити вправу можна за рахунок збільшення відстані (чим далі предмет, тим сильніший потрібен видих).

· Дути на мильну воду крізь трубочку, роблячи багато дрібних бульбашок, потім – одна велика бульбашка.

· Надувати легкі гумові іграшки (підраховуючи кількість видихів, які були потрібні при надуванні).

· Виконувати видих з промовлянням шиплячих звуків.

· Дути в дудочку.

· Повільне проспівування голосних звуків.

· Тривалий видих через рот крізь соломинку у воду як найдовше з метою здійняти багато бульбушок.

Після того, як дитина навчиться виконувати видих та вдих, треба вчити її узгоджувати дихання з рухами.

Шановні батьки! Пропонуємо вам декілька вправ, використовуючи які ви розвинете фізіологічне та мовленнєве дихання вашої дитини.

Вправи, де видих виконується з промовлянням звуків: «Маятник», «Гуси летять», «Жучок», «Гуси шиплять», «Рубаємо дрова», «Насос», «Паровоз», «Каша кипить», «Годинник» тощо.

«ЯКЩО У ВАС ГІПОАКТИВНА ДИТИНА»

Особливістю гіподинамічної дитини є недостатня активність кори головного мозку. Тому батьки повинні компенсувати цю стимуляцію зовнішнім впливом.

На дитину не можна кричати, постійно смикати, її слід зацікавити. Саме інтерес має виступати тим зовнішнім впливом, який стимулюватиме дитину.

Для гіподинамічного дошкільника важливим є інтелектуальне стимулювання. Це можуть бути настільні ігри, конструювання, ліплення.

Дуже важливо розвивати віру дитини в себе. Завдання, яке ставите перед нею: конструювання виробу, переказування прочитаного, вивчення вірша, вона має сприймати таким, з яким може успішно впоратися. Під час виконання завдання дорослий має вчасно надати допомогу, помітити і відзначити навіть незначний успіх, закріплюючи у такий спосіб віру сина чи доньки у власні сили.

Батькам потрібно пам’ятати, що у вихованні дитини з гіподинамічними проявами вагомим психотравматичним чинником є порівняння її з кимось іншим, який дають як зразок. Окрім низької самооцінки, воно є підґрунтям для формування у майбутньому заздрості, егоцентризму і тривожного очікування оцінки взагалі, особливо на свою адресу.

Гіподинамічну дитину необхідно розвивати фізично. І для дівчинки і для хлопчика це може бути заняття у танцювальному гуртку. Спірним є питання — чи віддавати дитину в спортивну секцію? Адже через свою незграбність вона постійно буде об’єктом глузувань однолітків.

До фізичних зусиль, розвитку швидкої реакції її може спонукати дорослий. Він повинен діяти так, щоб дитина змушена була встигати за ним. Це можуть бути різноманітні ігри з м’ячем. Важливо, щоб темп гри був посильний для неї. Темп може зумовлюватися самим характером гри, наприклад футбол, хокей — для хлопчика, скакалка — для дівчинки.

У вихованні гіподинамічної дитини важливо розвивати вправність, коор-динованість рухів. Якщо у неї зайва вага, намагайтеся її зменшити. Зробіть все, щоб дитина не стала об’єктом глузувань і у неї не виникало відчуття власної неспроможності (підґрунтя для неврозу).

Підбадьорювання, доброзичливе ставлення у процесі виконання інтелектуальних завдань, позитивно впливає на розвиток особистості такої дитини.

Корекційне виховання гіподинамічної дитини — довготривалий процес.

Як тільки батьки побачать, що малюк млявий, малорухливий, загальмований, його треба терпляче спонукати до інтелектуальної і фізичної активності, розвивати впевненість, віру в себе. Обов’язковим є консультування з дитячим психоневрологом.

«ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ДУХОВНИХ ЯКОСТЕЙ У ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ»

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ

В умовах існування України як незалежної держави чітко помітні дві домінуючі тенденції соціального розвитку: з одного боку, відродження національної самосвідомості українського народу, а з другого – прагнення до інтеграції у європейське і світове співтовариство, глобалізація та інтернаціоналізація різних сфер матеріального та духовного життя.

Дитина сьогодні опинилася у вирі соціально-економічних перетворень і духовно-культурних процесів.

Важливо на сьогоднішній день, щоб виховання мало чітко окреслену мету, яка б відображала потреби суспільства – соціальне замовлення. В іншому випадку воно приречене на невдачу.

Загальна мета виховання полягає у тому, щоб сприяти становленню людини, здатної вести самовідповідальне життя, допомогти їй ввібрати європейсько-демократичні цінності та осягнути власну національну гідність.

Сучасне українське виховання спирається на духовну силу традицій українського народу і орієнтується на ті потреби, що виникають. Виховання містить багато аспектів: моральний, національний, громадянський, сімейний, особистісний, екологічний.

Серцевиною виховання є національні цінності. О.Вишневський у педагогічній праці «Сучасне українське виховання» пише: «Вирішення проблем сучасного українського виховання неможливе без чіткого погляду на систему цінностей, яку кладемо в його основу».

Особистісний підхід до духовного світу дитини проголошували Я. Коменський, Й.Песталоцці, Г, Ващенко, К.Ушинський, В.Сухомлинський. Зокрема Г.Ващенко був переконаний, що виховний ідеал має дві складові:духовність і патріотизм

Національно-демократичний характер українського виховання зумовлює такі основні пріоритети:

- відродження духовності;

- розвиток почуття патріотизму і громадянського самоусвідомлення

- гуманізація світогляду і поведінки людини;

- забезпечення умов для розвитку творчих можливостей, ініціативи;

- увага до власного фізичного здоров’я.

У час втрати людьми моральної сутності власного життя, що позначається на зростаючій агресивності, бездуховності, саме формування у дітей морально – духовних цінностей є найактуальнішим. До духовних цінностей відносяться цінності гуманістичні, естетичні, екологічні, і що дуже важливо, цінності пізнання, самовдосконалення і самореалізації особистості.

Основні істини з роками не змінюються. Все, чого нас навчили в дитинстві, ми використовуємо впродовж усього життя. Період дитинства характерний особливою сенситивністю до морально – духовних впливів

Сьогодні потрібно створити такі умови, таке середовище, де б дитина з особливими потребами не була ізольована від реального життя.

У цьому життєтворчому процесі, коли зростає роль життєвої компетентності, навчальний заклад для дітей з особливими потребами повинен:

- розвивати свідому орієнтацію на життєві цінності;

- формувати здатність до самоосвіти, самовиховання, самооцінки;

- розвивати у школярів свідоме ставлення до головних проблем життя;

- сприяти виробленню умінь бачити перспективу свого стилю життя.

Б.Т.Ліхачов стверджує, що на кожному віковому рівні існує дев’ять вимог, які складають ядро особистості: знати, вміти, любити, дружити, працювати, боротися, берегти, допомагати, творити.

Основними критеріями морально-духовної вихованості є ставлення дитини до змісту понять: добро і зло щодо себе, оточуючих тебе, довкілля, Батьківщини.

Саме духовність і є тим джерелом, яке підживлює вольову наполегливість людини для здійснення процесу життєтворчості. Формування любові до держави, у якій вона живе, до людей , які її оточують допоможе подолати відчуття самотності у світі. Споконвіку любов завжди сполучена з такими не менш важливими почуттями, абсолютними цінностями як віра і надія. У площині життєвої компетентності віра виступає як форма довіри:до себе, іншого, до цінностей, і життя взагалі. Надія ж дає можливість бачити перспективу життя.

Звичайно, формування морально – духовних цінностей у дітей з особливими потребами значною мірою залежить від педагога як особистості, який, сам володіє морально – духовними якостями. У процесі виховання не допустимі непослідовність, нещирість, будь – яка фальш.

Що стосується морально – духовного виховання, то тут принципово важливе значення має не стільки те, що ми кажемо своїм вихованцям, скільки те, як ми самі діємо в тому чи іншому випадку. Тобто, щоб морально-духовні закони дитина не тільки знала, а щоб повірила нам, прийняла їх і взяла за основу власного життя.

Виховання – процес формування особистості. Його особливостями є: цілеспрямованість, довготривалість, безперервність, систематичність, комплексність. Якщо вести мову про виховання дітей з особливими потребами, то із досвіду роботи знаю, що цей процес набагато складніший.

Мета виховання розумово відсталих дітей не виводиться із їх особливостей. Вона така ж, як і у загальноосвітніх закладах. Весь процес виховання спрямований на усі напрямки розвитку особистості, формування системи знань, переконань, навичок, морально – духовних цінностей, які слугуватимуть усе життя.

Серед загальнолюдських духовних цінностей – вірність, доброзичливість, милосердя, вдячність, щедрість, надія, любов, прощення, справедливість, ввічливість, мудрість, стриманість, співчуття, чесність та гармонія з природою.

Як показують дослідження, лише 25% підлітків з особливими потребами здатні проявити милосердя, виявити чуйність і співчуття, без нагадування прийти на допомогу. Вони готові допомогти за умови, що отримають винагороду.

На сьогодні жодна з наук не дають єдиного, чіткого обґрунтованого поняття терміну «духовність». Виділяються чотири варіанти тлумачення даного терміну:

• інтелектуальність (тобто, духовність ототожнюється з порівняльно-інтелектуальною активністю людини;

• творчість;

• емоційна чутливість, душевність, людяність, щирість;

• релігійність: відданість Богові (у вузькому розумінні).

Ці визначення є однобічними. Та існує думка про необхідність розгляду духовності як інтегрованого поняття, яке об’єднує різноманітні усвідомлені та неусвідомлені форми психологічної діяльності людини, що забезпечується дією пізнавально-інтелектуальної, чуттєво-емоційної та вольовою сфер особистості й пов’язане з моральними якостями людини.

Вчені інституту психології АПН України (Ж. Юзвак) дали визначення терміну «духовність». Це прагнення та здатність людини до цілеспрямованого пізнання істини, Добра, Краси, Любові й ствердження у своїй життєдіяльності загальнолюдських цінностей, усвідомлення своєї єдності зі Всесвітом. Духовний розвиток-це виклик примітивізму, егоїзму та споживацтву. Розвиваючи в собі людські чесноти, керуючись духовними цінностями, дитина з особливими потребами матиме шанс зробити своє життя гідним.

Науково-педагогічне трактування духовності основується на принципах християнської моралі: «Люби ближнього свого як самого себе».

Дослідження і досвід показали: сьогодні назріла необхідність органічного включення в навчально-виховний процес системи морально-духовного виховання. Подорож морально – духовними стежинами сприятиме формуванню у дітей відповідального ставлення до свого життя, компетентностей у вирішенні складних життєвих проблем.

Серед якостей, якими визначається цінність людини, одне з перших місць посідають її морально-духовні якості: доброта, чесність, милосердя, скромність, доброзичливість, ввічливість та ін. Опановуючи ті якості, свідомо застосовуючи їх у свої вчинки, почуття і думки, діти з особливими потребами обов’язково стануть високоморальними людьми. Вони будуть здатні відчувати відповідальність за наслідки своїх дій перед іншими і в першу чергу перед собою. Якщо неповносправна дитина виховується на позитивних прикладах, то її самопочуття набагато краще, вона почувається більш упевнено. За таких умов, вона матиме можливість об’єктивніше оцінити себе і свої можливості. Це- оптиміст, який щиро вірить в успіх і надіється на краще.

Чим дорослішою стає дитина з особливими потребами, тим частіше вона стикається з більш глибокими й тонкими духовними проблемами, справитися з якими здатна лише сама, покладаючись на власне розуміння обов’язку й відповідальності. Отож, дуже важливо, з самого дитинства закласти у свідомість дитини морально – духовний фундамент, правильне розуміння обов’язку і відповідальності як по відношенню до себе так і до інших

Свідомість характеризується здатністю людини внутрішньо дистанціюватися від наявної дійсності і шляхом її ідеального відображення пізнавати, контролювати й прогнозувати процеси, які в ній відбуваються.

Самосвідомість – це є свідомість себе, передусім своєї ж власної свідомості.

Моральна свідомість – це не лише осмислення певних проблем та обставин життя з точки зору моральних цінностей, що їх визнає людина, це й власна самооцінка, спроба розібратися у справедливості й обґрунтованості самих моральних засад, якими вона керується. Без моральної свідомості людина не відає докорів сумління.

Кожен, хто хоче стати справжньою людиною, приносити користь іншим, творити добро й відчувати від цього задоволення, обов’язково має формувати собі морально-духовні якості.

Подорожуючи морально – духовними стежинами, в дошкільному закладі, потім в школі, діти ставатимуть, великої душі людьми, готовими прийти на допомогу, долати перешкоди, будучи впевненими, що зло не може довго існувати, добропорядними громадянами України. А головне – намагатимуться жити так, щоб ніколи нікому не завдати болю, не скривдити, не образити.

Кiлькiсть переглядiв: 7373

Коментарi

  • Thomasexend

    2018-04-02 22:26:51

    canadian pharma companies [url=http://canadianpharmacyntx.com/]most reliable canadian pharmacies[/url] canada drugs pharmacy canada pharmacies...

  • EddieHug

    2018-04-02 17:07:36

    http://bit.ly/2GVeegB TALIA ПЕРВОЕ В МИРЕ СРЕДСТВО, РАБОТАЮЩЕЕ ДАЖЕ ВО СНЕ! Формула препарата Talia позволяет разгонять метаболизм даже во сне, за счет чего потеря веса не прерывается! Ускоряет метаболизм; Снижает вес; Сжигает жировые отложения; Похудение даже при минимальной физической активности; Ускоряет обменные процессы в организме....

  • Donalddub

    2018-04-02 05:23:53

    Эффективное продвижение в интернете. allsubmitter 4.7 базы [url=http://bit.ly/2yvpbEy]allsubmitter 5 базы[/url]...

  • EddieHug

    2018-03-31 09:55:42

    http://bit.ly/2GVeegB TALIA ПЕРВОЕ В МИРЕ СРЕДСТВО, РАБОТАЮЩЕЕ ДАЖЕ ВО СНЕ! Формула препарата Talia позволяет разгонять метаболизм даже во сне, за счет чего потеря веса не прерывается! Ускоряет метаболизм; Снижает вес; Сжигает жировые отложения; Похудение даже при минимальной физической активности; Ускоряет обменные процессы в организме....

  • kamagra 100 mg oral jelly

    2018-03-28 11:42:12

    how to use kamagra oral jelly sildenafil buy kamagra 100 mg oral jelly kamagra com [url=http://kamagradxt.com/]buy kamagra 100mg[/url] kamagra oral jelly review uk...

  • GeorgeLyclE

    2018-03-22 13:31:09

    tadalafil 5 mg cialis 20 mg best price generic cialis tadalafilbuy tadalafiltadalafil 20 mgcialis without a doctor's prescriptioncialis 200 dollar savings card Buy Generic Cialis 40mg cialis canada Order Cialis 20 mg cialis uk...

  • LatonyaUnida

    2018-03-22 07:27:12

    Дане повідомлення розміщено тут за допомогою XRumer + XEvil 4.0 XEvil 4.0 - революційне додаток, здатне обходити практично будь-яку антибот-захист. Розпізнавання капчи Google (ReCaptcha-1, ReCaptcha-2), Facebook, Yandex, VKontakte, Captcha Com і понад 8400 тисяч інших типів! Ви читаєте це - значить, це працює! ;) Подробиці на офіційному сайті XEvil.Net, є безкоштовна демо-версія....

  • Nathandog

    2018-03-22 02:31:33

    cialis 20 mg best price...

  • viagra without a doctor prescription

    2018-03-20 15:28:35

    It's in reality a great and useful piece of info. I'm glad that you shared this helpful information with us. Please stay us up to date like this. Thank you for sharing....

  • Online Loans

    2018-03-20 01:14:00

    installment loans payday loans direct lenders installment loans guaranteed [url=http://installmentloans.bid]installment loans[/url]...