Вчитель-логопед Дудка Оксана Віктрівна

Освіта: вища

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст

Педагогічний стаж: 2 рік

Логопедія -наука про порушення розвитку мовлення, його подолання і запобігання йому засобами спеціального корекційного навчання і виховання.

У перекладі з грецької воно означає "виховання мовлення" і є одним із розділів корекційної педагогіки.Предметом логопедії є вивчення закономірностей навчання і вихованяя осіб з порушеннями мовлення і пов"язаними з ними відхиленнями в психічному розвитку. Психологічною основою методик корекції порушення мовлення у дітей є теорія мовлення і мовленнєвої діяльності, що реалізується в її основних видах: слухання, говоріння, читання, письмо.Ці види мовленнєвої діяльності є основними для взаємодії людей у процесі вербального спілкування.

Психологічна природа мовлення розкрита в дослідженнях Л.Виготського, М.Жинкіна, О.Леонтьєва, Т.Ушакової та інших.

Мовлення посідає центральне місце в процесі психічного розвитку дитини і внутрішньо пов"язане з розвитком мислення й усвідомленням загалом.

У процесі мовленнєвого дослідження у дитини, що нормально розвивається, формується мовленнєва ( лінгвістична ) здатність. О.Леонтьєв зазначає, що механізм мовленнєвої здатності формується на основі природжених психофізіологічних особливостей людини і під впливом мовленнєвого спілкування.

У разі відхилення мовленнєвого розвитку від норми монологічне мовлення порушується більшою мірою, ніж діалогічне. Нерозвинення усного мовлення зазвичай призводить до порушення писемного мовлення різної складності.

У психічному розвитку дитини мовлення має велике значення, виконуючи комунікативну, збагачувальну і регулювальну функції.

Відхилення в розвитку мовлення позначаються на формуванні всього психічного життя дитини. Вони утруднюють спілкування з оточенням, нерідко перешкоджають.

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Перший рік життя. 1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає "комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослого.

З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка.

В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з’являються перші слова.

Другий рік життя. Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.

Третій рік життя. Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.Четвертий рік життя.Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення "Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, "Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

П’ятий рік життя. Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – "сапка”, жовтий – "зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – "йак”, риба – "либа”, пиріг – "пиліг”).

Шостий рік життя. До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови. Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Стосовно розвитку кожного з компонентів Ви ознайомилися в розділі "Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини”.

Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків.

Пропонуємо Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

ВІК ДИТИНИ: ЗВУКИ МОВИ :

Від 1 до 2 років А, О, Е, М, П, Б

Від 2 до 3 років У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й

Від 3 до 4 років С, З, Ц

Від 4 до 5 років Ш, Ж, Ч, Щ

Від 5 до 6 років Л, Р

ВИКОРИСТАННЯ ПРИЙОМІВ САМОМАСАЖУ В ЛОГОПЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ

Самомасаж - це масаж, виконуваний самою дитиною (підлітком або дорослим), що страждають мовною патологією.

Самомасаж є засобом, що доповнює дію основного масажу, який виконується логопедом.

Метою логопедичного самомасажу є в першу чергу стимуляція кинестетичних відчуттів м'язів, що беруть участь в роботі периферичного мовного апарату, а також певною мірою і нормалізацію м'язового тонусу даних м'язів.

У практиці логопедичної роботи використання прийомів самомасажу вельми корисно з кількох причин. На відміну від логопедичного масажу, проведеного логопедом, самомасаж можна проводити не тільки індивідуально, але і фронтально з групою дітей одночасно. Крім цього самомасаж можна використовувати багаторазово протягом дня, включаючи його в різні режимні моменти в умовах дошкільного закладу. Так, самомасаж можна проводити дітьми після ранкової гімнастики, заняття з релаксації (аутогенним тренування), денного сну. Самомасаж також може бути включений в логопедичне заняття, при цьому прийоми самомасажу можуть випереджати або завершувати артикуляционную гімнастику.

Тривалість одного сеансу самомасажу для дітей дошкільного віку може становити 5 - 10 хв. Кожен рух виконується в середньому 4 - 6 разів. В один сеанс самомасажу може бути включено лише кілька із запропонованих прийомів. Причому вони можуть змінюватись протягом дня. Природно, що перед проведенням самомасажу дитина повинна бути ретельно вмита.

Діти навчаються прийомам самомасажу під керівництвом логопеда. Перед виконанням прийомів самомасажу діти повинні прийняти спокійну, розслаблену позу. Вони можуть сидіти на стільчиках або перебувати в положенні лежачи (наприклад, в ліжечках після денного сну). Навчаючи дітей самомасажу, логопед показує кожний прийом на собі і коментує його.

Діти виконують масажний прийом самостійно, спочатку при наявності зорового контролю (дзеркало), а потім і без нього. Коли прийоми самомасажу будуть освоєні дітьми, можливе проведення рухів під віршований текст або спеціально підібрану тиху музику в повільному ритмі. Цей метод особливо корисний, оскільки забезпечує тактильно-проприоцептивну стимуляцію в певному ритмі, що в цілому сприяє формуванню почуття ритму, яке в своїй основі має моторну природу.

Процедура самомасажу проводиться, як правило, в ігровій формі за рекомендованою педагогом схемою: масаж голови, мімічних м'язів обличчя, губ, язика.

Під час виконання рухів у дитини не повинно бути відчуттів дискомфорту, навпаки, всі рухи самомасажу повинні приносити дитині задоволення.

Умови формування в дітей навичок правильної звуковимови

Усі вікові неправильності вимови зникають у дітей до 4 - 5 років. Але цей процес відбувається не сам по собі, а під впливом мовлення дорослих. Цей вплив доброчинний, коли дитина чує нормальне мовлення, одержує від дорослих вказівки, як слід говорити, і в результаті починає відчувати інтерес до правильного, чистого мовлення. Таким чином, дуже важливо, щоб навколишнє дитини мовленнєве середовище було цілком повноцінним, тобто й батьки, і вихователі говорили правильно, виразно. Часто у родині, підладжуючись до мови маляти, белькочуть, сюсюкають із ним. Подібна манера спілкування не тільки не стимулює дитину до оволодіння правильної звуковимови, але й надовго закріплює його вади. Часто дітей спонукують заучувати занадто важкі для них вимовних можливостей вірша. У результаті перевантаження фізіологічних механізмів мовлення вікові неправильності вимови закріплюються й навіть примножуються. Батьки й вихователі повинні керувати процесом формування в дітей правильнї звуковимови. На заняттях, під час прогулянок, режимних процесів необхідно дуже уважно стежити за мовленням дітей і домагатися, щоб вона була ясною, чіткою й виразною, велике місце повинні займати ігри й заняття, спрямовані на вироблення в дітей чіткої дикції й правильної звуковимови. Розвитку точної артикуляції допомагає виховання у дітей звички дивитися під час мовлення на співрозмовника й у такий спосіб стежити за рухами губ, язика. Надалі необхідно розвивати у дітей слухову увагу й фонематичне сприйняття. Точне слухове сприйняття звуку стимулює правильну вимову, а правильна артикуляція у свою чергу сприяє кращому фонематичному сприйняттю. Ознайомлення дітей зі звуками мови доцільно здійснювати в ігровій формі, зв′язуючи кожен звук з якимсь конкретним образом (з- пісенька комара, с - пісенька водички, ж - дзижчання жука, бджоли, р – робота, мотора літака, автомобіля, ш - шипіння сердитого гусака й т.п.). Великий ефект дає використання чистомовок. Діти з інтересом слухають їх, запам′ятовують і повторюють ("Pa, pa, pa - висока гора"; та ін.).

Розвиток слухової уваги

Ігрові завдання не повинні бути занадто простими (малюкові буде нецікаво їх виконувати) чи складними (дитина відчуватиме невпевненість у своїх силах). Добирайте навантаження таким чином, щоб воно відповідало віковим, мовленнєвим і психофізичним можливостям дитини, було цікавим та доступним для сприймання. Фантазуйте, придумуйте власні варіанти ігор, аналогічні тим, які викликають особливі труднощі у вашої дитини. Адже найкраще знаєте свого малюка саме ви.

Наступні ігри навчать вашого малюка ділити слово на склади. Склад – це частинка слова, що складається з кількох звуків, один з яких – голосний. Слова складаються з одного і більше складів.

Уміння ділити слова на склади допоможе вашому малюку вимовляти складні, «довгі» слова та сприятимуть у підготовці до опанування навичками читання та письма.

Запропонуйте дитині пограти в таку гру:

Гра «Цікава мандрівка».

Мета:навчити дитину ділити слова на склади. Підготувати до читання

Хід гри: Запропонуйте дитині гру: я називаю слово, а ти розбирай його на склади. При цьому ти будеш крокувати і поділяти слово на склади. Скільки складів, стільки й кроків.

Наприклад: торт – 1 крок, книж-ка – 2 кроки, та-ріл-ка –

3 кроки, те-ле-ві-зор – 4 кроки, біб-лі-о-те-ка – 5 кроків,

ві-де-о-маг-ні-то-фон – 7 кроків.

А тепер я назву, скільки складів має слово, а ти пригадай слово з названою кількістю складів. Кроками перевір, чи правильно ти підібрав слова.

У грі може приймати участь вся родина.

Мовленнєвий розвиток дітей та подолання мовних недоліків

Наша мова складається із звуків. Правильно вимовляти звуки рідної мови дитина повинна навчитися ще до школи. У дошкільному віці спостерігається неправильна вимова дитиною звуків. Це цілком закономірне явище. Для три-чотирирічних дітей характерна загальна пом’якшеність мови. Пропуск звуків характерний майже для всіх дітей віком до трьох років. Якщо дитина в одному слові в поєднанні з голосним вимовляє певний звук, а в другому – в поєднанні з приголосним його випускає, то це не є дефектом мови. Наприклад, у слові «молоток» дитина правильно вимовляє звук Т, а в слові «стіл» його пропускає – «сіл».Деякі діти можуть пропускати цілі склади з важкими звуками. Найчастіше пропускаються звуки Р,Л,Ш,Ж,Ч,Щ,С,З,Ц та звуки К,Г. Такі вади, якщо батьки систематично не працюють з дітьми, можуть тривати до 6-7-річного віку.

У дошкільному віці зустрічаються заміни одного звука іншим. Якщо бути неуважними до звуковимови дитини, то такі заміни можуть залишатися надовго. У мові дошкільників найчастіше відбувається заміна:

Шиплячих Ш,Ж,Ч свистячими С,З,Ц;

Свистячих С,З,Ц шиплячими Ш,Ж,Ч;

Шиплячих і свистячих звуками Ф,В,Т,Д;

Звуків К,Г звуками Т,Д;

Звука Р звуками Л,Й, звука Л звуками Р,ЛЬ,Й;

Звуків Р,Л звуками В,Г.

До порушення звуковимови належать також спотворення звуків, неправильна їх артикуляція. Діти 3-4 років часто пом’якшують приголосні звуки. Спостерігається нечітка вимова приголосних, наближення одного звука до іншого, їх уподібнення, що приводять до спотворення слова. Досить часто зустрічається міжзубна вимова звуків С,З,Ц,Ш,Ж,Ч,Щ,Т,Н,Д,Л; бокова вимова звуків С,З,Ц,Ш,Ж,Щ,Р. Така вимова звуків, якщо своєчасно не звернути на неї увагу, може залишитися на все життя.

Чиста і правильна вимова звуків залежить від багатьох чинників. Значну роль відіграють індивідуальні особливості дитини, стан її психічного розвитку. Недоліки вимови звуків можуть бути зумовлені пошкодженням центрального (головний мозок) або периферійного відділів мовного апарата внаслідок інфекційних хвороб, або вроджених вад. Але у більшості дітей дошкільного віку вади звуковимови спостерігаються і тоді, коли немає вад мовного апарату. Вони пояснюються особливистями його будови.

Які ж особливості мовного апарата дітей дошкільного віку? Голосові зв’язки та гортань дошкільника коротша, ніж у дорослого. Язик менш рухливий і гнучкий та займає значно більшу частину ротової порожнини, ніж у дорослого. Цим і пояснюється дзвінкий голос дітей та пом’якшеність звуків. У дітей 6-7 років під час випадання молочних зубів спостерігається шепелявість. Загальною причиною вад звуковимови є недосконала робота центральних апаратів слуху і мовлення, які містяться в корі головного мозку. Дошкільники не завжди виразно сприймають на слух мовні звуки. Рухи їхніх мовних органів неточні, недосконалі. Цим можна пояснити нестійкість вимови дітей середнього дошкільного віку (4-5 років). Звуковимова найчастіше залежить і від правильного дихання.

Розрізняють мовне і немовне дихання. Мовне дихання дітей дошкільного віку . як і їхній мовний апарат, відрізняються від дихання дорослих. Оскільки у дошкільників невеликий об’єм легенів, слабкі дихальні м’язи, мовне дихання неглибоке, часте, вдих поривчастий, іноді судорожний, шумний, з різким підніманням плечей, вдих відбувається перед кожним словом або в середені слова.

Пропонуємо вправи на розвиток мовного дихання

«Дмухання на папірці».Тоненький папір нарізати дрібненькими клаптиками і запропонувати дитині дмухати на них.

«Перекочування вати».Перекочувати силою видихуваного повітря ватної кульки по поверхні стола.

«Гасіння свічки».Гасити свічку на відстані.

«Надування бульбашок».Дитина дмухає з такою силою, щоб на поверхні води утворилися бульбашки

«Дмухання на кораблики».Дмухання на паперові кораблики, що плавають у мисці або у ванні з водою.

«Дми на метелика».Дорослий виготовляє паперового метелика , прив’язує його до палиці, тримає у дитини над головою і пропонує дмухати на нього.

«На гойдалці».На горизонтальній нитці прикріплюють різнокольорові паперові фігурки ляльок. Дитина силою видихуваного повітря розгойдує їх.

Можна також запропонувати здування кульбаби на прогулянці, надування кульок, дитячих гумових іграшок, прокочування олівця силою видихуваного повітря, гра на губній гармошці і т.ін.

У 3-4 роки тривалість видиху повинна забезпечувати вимову фрази із 2-3 слів («один, два, три»), у 5-6 років – із 3-5 слів («один, два, три, чотири, п’ять»).Тривалість між видихом і новим вдохом має дорівнювати фразі «достатньо, ще раз».Ще до школи діти повинні навчитися правильно користуватися мовним диханням в активній мові.

Найбільш поширеними випадками порушень вимови звуків є такі:

1.Призубна вимова шиплячих звуків – кінчик язика звужений і не займає нормального верхнього положення, трохи опущений і впирається в зуби (туба-шуба, тапка- шапка).

2.Шепелява, міжзубна вимова шиплячих звуків – кінчик язика просувається між верхніми і нижніми зубами (кіссска-кішка, миссска-мишка).

3.Пом’якшена вимова шиплячих звуків (жжяба- жаба, етажжєрка- етажерка).

4.Заміна у вимові звуків Ш і Ж звуками С і З (суба-шуба, зук-жук),

Звука Ж звуком Ш (шук-жук, шаба-жаба),

Звука Ч звуками С,Ц,Ш (совен, цовен,шовек – човен).

5. Пропуск звука Р під час вимовлення слів ( коова- корова, ак-рак);

Заміна звука Р іншими звуками: Л,В,Д,Г (відло-відро, твуба-труба,пагта-парта).

Пропонуємо деякі вправи для виправлення недоліків звуковимови.

ЗВУКИ Ш,Ж,Ч,Щ.

Вправа «Чашечка»- рот широко відкритий, язик широкий, кінчик і бічні краї язика підняті вгору. Тримати 5-10 секунд.

Вправа «Смачне варення» – показати дитині, як слід злизувати варення. Рухаємо широкий кінчик язика по верхній губі зверху-вниз.

Вправа «Трубочка» – губи широкою трубочкою витягуються вперед. Тримати 10 секунд.

ЗВУКИ С,З,Ц.

Вправа «Посмішка»- губи розтягуються у широку посмішку. Тримати 5-10 секунд.

Чередування «посмішки» та «трубочки»- губи то розтягуються у посмішку (на рахунок 1-2), то витягуються у широку трубочку (на рахунок 3-4).

Вправа «Горбик» – рот відкритий, бічні краї язика притиснуті до верхніх корінних зубів, а кінчик язика упирається в нижні зуби. Утримувати 10-15 секунд.

ЗВУК Л.

Вправа «Лопаточка» – широкий язик висунути, розпластати на нижній губі, тримати 10-15 секунд.

Вправа «Почистимо зуби» – чистимо язиком верхні зуби з середини зліва-направо. Рот відкритий, губи посміхаються і видно зуби.

ЗВУК Р.

Вправа «Конячка»- язик присмоктати до піднебіння, потім відірвати від нього. При цьому утворюється звук, схожий на тупіт копит. Слідкуємо за тим, щоб кінчик язика піднімався прямо, не повертаючись.

Вправа «Годинник» – рухаємо язиком то в правий куточок рота, то в лівий.

З дітьми 3-4 років доцільно використати ігрові вправи для гімнастики язика. Наведу приклад казки про веселого язичка:

«Жив-був собі веселий язичок. Жив він у своєму будиночку. А будиночок цей-рот. Будиночок відкривався і закривався. Ось так!(Дорослий показує, пропонує дитині відкрити і закрити рот.) Язичок то вибіжить з будиночка, то знову сховається в ньому. (Пропонує дітям повторити).Язичок усе, що побачить, хоче сам зробити. Побачив, як кошеня хлебче молоко, і собі став хлебати. Ось так! Покажи, як це робить язичок.

(Після цього язичок «облизує варення», «йде, як годинник», «пиляє дрова» та виконує інші вправи. Язичок стає постійною діючою особою на всіх заняттях і співає пісні – «Пісенька водички», «Пісенька паровоза» і т. і.)

Для закріплення правильної вимови певного звука з дитиною слід вивчати вірші, чистомовки, скоромовки на ті звуки, які в дитини вже поставлені, але не закріплені.

Послідовна і систематична робота з дитиною над формуванням звуковимови сприяє своєчасному виправленню мовних вад.

Коментарi