МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо проведення атестації педагогічних працівників

Атестаційний період– це надзвичайно важливий етап діяльності навчального закладу. Досвід найбільш авторитетних керівників свідчить, що атестація відіграє основну роль у становленні, згуртуванні та вихованні творчого колективу. Під час атестації вивчаються професійні якості педагога, його сильні та слабкі сторони, рівень загальної культури, створюються оптимальні умови для вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду кращих педагогів навчального закладу.

Атестація педагогічних працівників закладів освіти проводиться відповідно до Закону України «Про освіту» (ст. 23), Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 930 від 06 жовтня 2010 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції 14 грудня 2010 року.

До роботи в атестаційній комісії залучаються найбільш компетентні, висококваліфіковані педагоги навчального закладу.

Атестація базується на принципах:

- демократизму;

- гуманності та доброзичливого ставлення;

- об’єктивності;

- відкритості;

- загальності;

- всебічності;

- систематичності;

- колегіальності;

-доступності та гласності;

- безперервної освіти і самовдосконалення.

Атестація педагогічних працівників – це визначення їх відповідності посаді, яку вони займають, рівня кваліфікації.

Мета атестації:

- активізація творчої професійної діяльності;

- стимулювання безперервної спеціальної і загальної освіти;

- якісної роботи;

- підвищення відповідальності за результати навчання і виховання;

- забезпечення соціального захисту компетентної педагогічної роботи.

Умови атестації:

- наявність спеціальної освіти;

- підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів;

- володіння державною мовою в обсязі, необхідному для виконання професійних обов'язків.

Роботу, пов’язану з проведенням атестацій, бажано розбити на окремі пункти:

· ознайомлення педагогів, зокрема тих, які підлягають черговій або позачерговій атестації, з нормативними документами про атестацію;

· складання плану курсової підготовки на наступний навчальний рік;

· підготовка наказу про створення атестаційної комісії – тут слід реалізувати принцип демократизму та колегіальності.

Для цього бажано вивчити пропозиції членів педагогічного колективу стосовно персонального складу комісії. З цією метою можна провести анонімне анкетування. Кожен педагог отримує аркуш зі списком всіх членів педагогічного колективу, в якому він повинен підкреслити прізвищ тих, кого вважає гідним перебувати в атестаційній комісії. Враховуючи думку колективу та спираючись на п. 6.2 розділу VI Типового положення, керівник навчального закладу наказом створює атестаційну комісію.

Під час складання графіка проходження атестації враховується:

- проходження педагогічним працівником попередньої атестації;

- необхідність атестації тих, хто не був атестований в черговому порядку за останні 5 років, а також молодих спеціалістів зі стажем не менше 3 років;

- можливість педагогічних працівників на перенесення терміну чергової атестації;

- можливість педагогічних працівників атестуватися без попереднього проходження підвищення кваліфікації;

- можливість позачергової атестації тих, хто бажає підвищити раніше встановлену категорію або кваліфікаційний розряд;

- можливість позачергової (за ініціативою адміністрації) атестації тих, хто в міжатестаційний період знизив рівень своєї професійної діяльності;

- вивчення роботи вчителів, які атестуються;

- проведення нарад з питань атестації, засідань методичних комісій, звітів на робочих місцях, відкритих уроків, виховних та позакласних заходів;

- узагальнення матеріалів та написання характеристик педагогів;

- ознайомлення з характеристиками кожного педагога, що атестується, співбесіда з ним, оцінювання його роботи педколективом;

· подання до атестаційної комісії при міському (районному) органі державного управління освітою документа про надання, підтвердження (непідтвердження) педагогічним працівником кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії», присвоєння педагогічного звання, а «також про відповідне моральне і матеріальне заохочення (нагородження грамотою, відзначення премією);

· видання наказу про результати атестації, ознайомлення з ним колективу педагогів, які атестувались та подання виписки з наказу про підсумки атестації до бухгалтерії.

Орієнтовний зміст

діяльності керівника навчального закладу

під час атестаційного періоду

(Складено відповідно до вимог Типового положення про атестацію педагогічних працівників,

затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 6 жовтня 2010 р. № 930 (далі — Положення)) Обов’язки керівника навчального закладу:

1. До 20 вересня видати наказ про створення атестаційної комісії та затвердити її склад після погодження з атестаційною ко місією вищого рівня (п. 2.1 Положення).

Слід пам’ятати, що:

- атестаційна комісія створюється у складі: голови, заступника голови, секретаря, членів атестаційної комісії. Головою атестаційної комісії є керівник (заступник керівника) навчального закладу (п. 2.6 Положення) · кількість членів атестаційної комісії не може бути меншою семи осіб (п. 2.6 Положення)

- атестаційна комісія створюється на один рік до формування нового складу атестаційної комісії. Персональний склад атестаційної комісії протягом року може змінюватися (п. 2.8 Положення).

2. До 10 жовтня подати до атестаційної комісії навчального закладу список педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації, із зазначенням результатів попередньої атестації та строків проходження підвищення кваліфікації (п. 3.1 Положення).

3. До 10 жовтня подати до атестаційної комісії навчального закладу подання про присвоєння певним педагогічним працівникам кваліфікаційних категорій, педагогічних звань та, за потреби, подання про позачергову атестацію працівників, які знизили рівень своєї професійної діяльності (п. 3.1 Положення).

4. Контролювати дотримання порядку проведення атестації педагогічних працівників у навчальному закладі (п. 3.24 Положення).

5. До 01 березня подати до атестаційної комісії ГУОН атестаційні листи та характеристики діяльності педагогічних працівників у міжатестаційний період (Наказ ГУОН, п. 3.4 Положення).

6. Якщо атестаційна комісія ухвалила позитивне рішення, то протягом п’яти днів після підсумкового засідання атестаційної комісії видати наказ про присвоєння кваліфікаційних категорій (встановлення тарифних розрядів).

У триденний строк довести наказ до відома педагогічних працівників під підпис та подати копію наказу в бухгалтерію для нарахування заробітної плати (п. 6.1 Положення).

Права керівника навчального закладу:

Якщо керівник навчального закладу є головою атестаційної комісії, він має знати обов’язки та права атестаційної комісії: Ухвалювати рішення про розірвання трудового договору з працівником, який атестований як такий, що не відповідає займаній посаді, з дотриманням вимог законодавства про працю.

Слід пам’ятати, що: розірвання трудового договору з працівником, який атестований як такий, що не відповідає займаній посаді, допускається у разі, якщо працівника неможливо перевести за його згодою на іншу роботу, яка відповідає його кваліфікації, у тому самому закладі; наказ про звільнення або переведення працівника за його згодою на іншу роботу за результатами атестації може бути видано лише після розгляду його апеляцій (у разі їх подання) атестаційними комісіями вищого рівня з дотриманням законодавства про працю (п. 6.3 Положення).

Обов’язки атестаційної комісії:

1. До 20 жовтня затвердити список педагогічних працівників, які атестуються, та графік роботи атестаційної комісії; ухвалити рішення щодо перенесення терміну чергової атестації певних працівників (якщо є відповідні заяви працівників) (п. 3.2 Положення).

2. Ознайомити працівників, які атестуються, з графіком проведення атестації (під підпис) (п. 3.2 Положення).

3. До 15 лютого відповідно до затвердженого графіка вивчити педагогічну діяльність осіб, які атестуються ( п. 3.3 Положення).

4. Вести книгу протоколів засідань атестаційної комісії.

Кожен протокол підписують усі присутні на засіданні члени атестаційної комісії.

Слід пам’ятати, що: книга протоколів засідань атестаційної комісії повинна бути прошнурована, пронумерована і засвідчена підписом керівника навчального закладу та скріплена печаткою (п. 3.7 Положення).

5. Не пізніш як за 10 днів до проведення атестації під підпис ознайомити педагогічних працівників з характеристиками їхньої діяльності (п. 3.4 Положення).

6. На кожного педагогічного працівника, який атестується, оформити атестаційний лист у двох примірниках за формою згідно з додатком до Положення (п. 3.10 Положення).

7. Відразу після підсумкового засідання атестаційної комісії під підпис повідомити працівникам, які атестуються, рішення атестаційної комісії (п. 3.10 Положення).

Слід пам’ятати, що: до 10 жовтня до атестаційної комісії навчального закладу подаються заяви педагогічних працівників про позачергову атестацію, про перенесення терміну атестації (п. 3.1 Положення).

8. Атестація педагогічних працівників здійснюється атестаційними комісіями у такі строки: комісіями І рівня – до 01 березня, ІІ рівня – до 10 квітня, ІІІ рівня – до 25 квітня ( п. 3.5 Положення).

9. Засідання атестаційної комісії навчального закладу проводиться у присутності педагогічного працівника, який атестується (п. 3.6 Положення).

10. Засідання атестаційної комісії навчального закладу є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як 2/3 її членів (п. 3.8 Положення).

11. Рішення атестаційної комісії навчального закладу ухвалюється шляхом таємного голосування більшістю присутніх на засіданні її членів. У разі однакової кількості голосів «за» і «проти» рішення ухвалюється на користь працівника, який атестується (п. 3.8 Положення).

12. Не пізніше трьох днів після підсумкового засідання атестаційної комісії під підпис видати педагогічним працівникам, які атестуються, другі примірники атестаційних листів (п. 3.10 Положення).

Права атестаційної комісії

1. Атестувати педагогічних працівників на відповідність займаній посаді (п. 2.12 Положення).

2. Присвоювати кваліфікаційні категорії «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії» (атестувати на відповідність раніше присвоєним кваліфікаційним категоріям) (п. 2.12 Положення).

3. Порушувати клопотання перед атестаційною комісією вищого рівня про присвоєння педагогічним працівникам кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» (про відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії») та про присвоєння педагогічних звань (п. 2.12 Положення).

4. Ухвалювати рішення про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією, у разі виявлення окремих недоліків у роботі педагогічного працівника, які не вплинули на якість навчально-виховного процесу (п. 3.12 Положення).

5. Установлювати термін проведення повторної атестації педагогічних працівників, які атестовані на відповідність займаній посаді за умови виконання певних заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків (п. 6.2 Положення).

6. Ухвалювати рішення про невідповідність педагогічного працівника займаній посаді (п. 6.3 Положення).

7. Проводити повторну атестацію педагогічних працівників, які атестовані на відповідність займаній посаді за умови виконання певних заходів, з метою перевірки виконання визначених атестаційною комісією заходів та ухвалювати рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді (п. 6.2 Положення).

8. Створювати експертні групи для об’єктивного оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників (п. 2.15 Положення).

Функціональні обов’язки секретаря атестаційної комісії:

1. Приймає заяви від педагогів, які атестуються.

2. Здійснює підготовку матеріалів, що надійшли до атестаційної комісії, для їх розгляду на засіданні атестаційної комісії.

3. Ознайомлює з графіком проведення атестації осіб, які атестуються, під підпис.

4. Веде книгу протоколів засідань атестаційної комісії відповідно до пункту 3.7 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06 жовтня 2010 р. № 930.

5. Відразу після підсумкового засідання атестаційної комісії під підпис ознайомлює педагогічних працівників, які атестуються, з рішенням атестаційної комісії щодо результатів їхньої атестації.

6. Оформлює характеристики діяльності педагогічних працівників, атестаційні листи у двох примірниках за встановленою формою.

7. Видає другі примірники атестаційних листів атестованим працівникам під підпис (не пізніше трьох днів після атестації). 8. Упорядковує, зберігає документацію, що велась у процесі атестації (книга протоколів засідань атестаційної комісії, бюлетені таємного голосування тощо).

Атестація педагогічних працівників

як аспект діяльності вихователя-методиста

дошкільного закладу

Атестація персоналу— складова кадрового менеджменту.

Робота з кадрами— один із напрямів діяльності вихователя-методиста дошкільного навчального закладу. Складовою кадрового менеджменту є атестація персоналу. Це важлива форма морального та матеріального стимулювання, спрямована на вдосконалення діяльності педагогів, які працюють в освітніх закладах різних типів і форм власності.

Мета атестації педагогічних працівників:

- активізація їхньої творчої професійної діяльності;

- підвищення відповідальності за результати роботи;

- оцінка особистісних якостей;

- визначення рівня якості виконання ними посадових обов'язків, зазначених у професійно-кваліфікаційних характеристиках, нормативно-правових документах;

- забезпечення соціального захисту компетентної педагогічної праці.

І саме вихователь-методист має підтримувати прагнення педагогів до професійного зростання, допомагати кожному з них реалізувати на практиці наукові надбання, інноваційні технології, розкрити фахові здібності.

Посадова інструкція вихователя-методиста

Конкретні, чіткі обов'язки, виконання яких спрямовуватиметься на реалізацію завдань атестаційного періоду в дошкільному навчальному закладі, мають бути визначені у посадовій інструкції вихователя-методиста.

Зокрема, такі обов'язки:

- вивчення та оцінка рівня кваліфікації, результатів педагогічної діяльності педагогів, які атестуються;

- створення оптимальних умов для активізації творчої діяльності педагогів;

- виявлення, вивчення, узагальнення, поширення найкращого досвіду роботи педагогів;

- моніторинг професійного зростання педагогів, які атестуються;

- участь у засіданнях атестаційної комісії дошкільного навчального закладу, розробленні заходів з реалізації рекомендацій атестаційної комісії; - виконання організаційно-методичних заходів з підготовки і проведення атестації;

- ведення документації, передбаченої нормативно-правовими актами; ш оформлення інформаційних матеріалів з питань атестації (куточки, інформаційні стенди, вісники, бюлетені тощо);

- проведення аналізу результатів атестації педагогічних кадрів;

- внесення пропозицій щодо заохочення педагогічних працівників у процесі атестаційного періоду, щодо проведення позачергової атестації (за потреби) ; - внесення питань атестації педагогів у план методичної роботи.

Вихователь-методист може виконувати повноваження заступника голови чи секретаря атестаційної комісії, про що має бути зазначено у наказі керівника дошкільного навчального закладу «Про створення атестаційної комісії».

Функціональні обов'язки секретаря атестаційної комісії

Якщо вихователя-методиста обрано секретарем атестаційної комісії, то до його основних обов'язків додаються ще й такі:

- прийом заяв від педагогів, які атестуються;

- підготовка матеріалів до розгляду на атестаційній комісії;

- ознайомлення осіб, які атестуються, з графіком проведення атестації;

- ведення протоколів засідань атестаційної комісії;

- оформлення атестаційних листів у двох примірниках за встановленою формою;

- вручення примірника атестаційного листа (під підпис) атестованому працівнику;

- упорядкування, зберігання документації, що велась у процесі атестації (протоколи засідань атестаційної комісії, бюлетені таємного голосування тощо).

Ведення документації з атестації

Проведення атестації передбачає ведення цілої низки документів, оформлення яких, як правило, покладається на вихователя-методиста.

Зокрема, у методичному кабінеті ДНЗ має бути впорядковано такі матеріали щодо атестації:

- законодавчі і нормативні документи з питань атестації педагогічних працівників;

- перспективний план курсової перепідготовки педагогічних працівників;

- перспективний план атестації педагогічних працівників;

- графік проведення атестації педагогічних працівників;

- пам'ятки, порадники для педагогів, які атестуються;

- матеріали з вивчення, узагальнення досвіду роботи педагогів;

- аналітичні матеріали з вивчення рівня компетентності дітей;

- аналітичні матеріали з вивчення результативності роботи педагогів (діловий щоденник аналізу освітньої роботи, індивідуальна облікова картка педагога, модель оцінювання результатів роботи педагогічних працівників тощо);

- аналітичні матеріали за результатами атестації педагогічних працівників (таблиці, різні типи діаграм тощо);

- матеріали, напрацьовані у процесі роботи атестаційної комісії, — протоколи засідань атестаційної комісії, бюлетені таємного голосування, книга обліку видачі атестаційних листів тощо (за умови виконання вихователем-методистом обов'язків секретаря атестаційної комісії).

Етапи атестаційного періоду

Атестацію слід розглядати як постійний неперервний процес, тому що із завершенням одного атестаціиного періоду розпочинається наступний.

Проте кожний такий атестаційний період містить кілька етапів, які повторюються з року в рік, а саме:

· підготовчий;

· експертно-дослідницький;

· підсумковий.

На кожному з цих етапів діяльність вихователя-методиста наповнюється певним змістом.

Питання, що вимагають особливої уваги від вихователя-методиста.

На початку навчального року вихователю-методисту варто зосередити увагу на окремих питаннях, що дасть змогу уникнути непорозумінь та конфліктів у процесі проведення атестації педагогів у дошкільному навчальному закладі.

Зокрема, необхідно:

- перевірити своєчасність проходження курсів підвищення кваліфікації педагогами, які атестуються, наявність посвідчень курсової перепідготовки;

- подати інформацію керівнику закладу про внесення змін до перспективного плану атестації педагогів для підготовки наказу (за потребою);

- перевірити точність визначення стажу безпосередньої педагогічної роботи педагогів, які атестуються.

Вихователям-методистам варто пам'ятати, що:

- вивчення досвіду роботи педагогічних працівників, його узагальнення та оформлення відповідних документів проводиться членами атестаційної комісії і працівниками методичних кабінетів;

- не можна вимагати оформлення узагальнюючих документів педагогічними працівниками, які проходять атестацію;

- слід своєчасно ознайомлювати педагогічних працівників з атестаційними листами (під підпис, із зазначенням дати).

Комплексна оцінка

рівня педагогічної майстерності педагогів, які атестуються

Вихователь-методист, готуючи характеристику педагога, який атестується, має дати комплексну оцінку рівню його педагогічної майстерності, розкривши такі її складові:

- професійна компетентність;

- результативність роботи (рівень компетентності дітей);

- особистісні якості.

Важливим аспектом такої комплексної оцінки є аналіз показників діяльності педагога за весь міжатестаційний період (за п'ять років), а не лише за рік атестації. Планомірне аналізування діяльності кожного педагога протягом цього періоду дасть можливість усім учасникам освітнього процесу уникнути зайвого напруження та хвилювань. Вихователь-методист повинен так побудувати методичну роботу, щоб задіяти в ній кожного педагогічного працівника, залучаючи до участі в різноманітних заходах. Таким чином, педагоги матимуть змогу реалізувати свої потенційні можливості, самореалізуватися. У міжатестаційний період слід вивчати досвід роботи педагогів, узагальнювати його та подавати на розгляд, схвалення, затвердження до науково-методичної ради відповідного рівня, яка уповноважена здійснювати науково-педагогічну експертизу методичних матеріалів.

Вихователю-методисту слід відстежувати будь-які досягнення, вести облік участі кожного педагогічного працівника у методичних заходах. Кожен вихователь-методист обирає зручну для себе форму фіксації інформації. Зокрема, це можуть бути індивідуальні облікові картки педагогів, моніторингові атестаційні таблиці або атестаційні карти експертної оцінки (див. Додатки 3—6) тощо. Такі робочі матеріали допоможуть дати обгрунтовану вичерпну характеристику діяльності педагога за весь міжатестаційний період, забезпечать об'єктивність в оцінюванні діяльності педагогів, дадуть змогу уникнути формалізму під час підбиття підсумків вивчення діяльності вихователів. Структурування отриманої інформації за допомогою таблиць, різних типів діаграм і т. ін. спрощує аналітичну роботу в межах кадрового менеджменту, зокрема з питань атестації. Після завершення атестаційного періоду керівник ДНЗ і вихователь-методист аналізують і узагальнюють результати атестації (див. Додаток 7) та вносять корективи до бази даних кількісно-якісного складу педагогічних працівників дошкільного закладу.

Працюємо з нормативними документами

Розпочався новий навчальний рік, і атестаційні комісії всіх рівнів дошкільної освіти активізували свою діяльність. Не секрет, що питання проведення атестації залишаються гострими для багатьох педагогічних працівників. Тому і керівникам, і педагогам дуже важливо знати свої права та обов'язки в атестаційному процесі.

Права та обов'язки учасників атестаційного процесу

Підготовка до атестації педагогічних працівників у кожному дошкільному закладі починається з ознайомлення колективу з нормативними документами, що регламентують процес атестації педагогічних працівників. Дуже важливо, щоб результати атестації задовольнили як адміністрацію дошкільного закладу, так і педагогів, які атестуються. А для цього всім учасникам атестаційного процесу необхідно добре знати свої права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 статті 32 Закону України «Про дошкільну освіту» атестація педагогічних працівників дошкільного навчального закладу, незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 20 серпня 1993 р. № 310, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 2 грудня 1993 р. за № 176 (далі — Типове положення) .

Чергова атестація

Атестація педагогічного працівника — це визначення його відповідності посаді та рівня кваліфікації. Усі педагогічні працівники дошкільного навчального закладу — керівники ДНЗ, що мають педагогічне навантаження, вихователі-методисти, вихователі, музичні керівники, інструктори з фізичної культури, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, соціальні педагоги, практичні психологи — підлягають атестації, яка є обов'язковою для всіх педагогів.

Щоб атестуватися, педагогічний працівник повинен мати фахову освіту та володіти державною мовою в обсязі, необхідному для виконання його професійних обов'язків. Чергова атестація проводиться один раз на п'ять років.

Відповідно до пункту 3.4 розділу III Типового положення атестація педагогічних працівників передбачає попереднє підвищення кваліфікації, яке педагогічний працівник має право пройти на засадах вільного вибору змісту, програм, форм навчання, організацій та установ, акредитованих в установленому порядку на здійснення підвищення кваліфікації. Тому кожен педагог зобов'язаний підвищувати кваліфікацію не рідше одного разу на п'ять років.

Керівник дошкільного навчального закладу та вихователь-методист, які складають графік проходження атестації і графік підвищення кваліфікації на п'ять років, мають знати, що не підлягають атестації педагогічні працівники, які:

- мають стаж безпосередньої педагогічної роботи до 3 років;

- перебувають на довготривалому лікуванні.

А педагогічні працівники, які мають необхідний стаж педагогічної роботи і раніше проходили атестацію, але прийняті на роботу в поточному навчальному році, і ті, хто навчається у вищому навчальному закладі, мають право атестуватися за бажанням.

Атестаційна комісія може протокольно підтвердити педагогічному працівнику раніше встановлену кваліфікаційну категорію або посадовий оклад, педагогічне звання, якщо цей педагогічний працівник підлягає черговій атестації, але не претендує на підвищення кваліфікаційної категорії чи посадового окладу (ставки заробітної плати), присвоєння вищого педагогічного звання, ніж визначено за результатами попередньої атестації, і претензій до його роботи з боку адміністрації дошкільного закладу та батьків вихованців немає.

Якщо педагогічний працівник з поважних або незалежних від нього причин не може пройти чергову атестацію, він має право подати заяву до атестаційної комісії дошкільного навчального закладу щодо продовження чинності її попереднього рішення на один рік.

Атестаційна комісія за погодженням з комісією вищого рівня ухвалює відповідне рішення, яке обов'язково фіксують у протоколі засідання атестаційної комісії.

Педагогічний працівник має право відмовитися від чергової атестації. Але у цьому випадку йому встановлюють кваліфікаційну категорію на ступінь нижчу від тієї, яку він мав за результатами попередньої атестації. Якщо це стосується кваліфікаційної категорії «спеціаліст», то оплату праці визначають за нижчим посадовим окладом (ставкою заробітної плати), а для працівника з педагогічним званням припиняється чинність відповідного звання.

Позачергова атестація

Педагогічні працівники, які виявили бажання підвищити встановлену їм кваліфікаційну категорію (посадовий оклад) чи порушили питання про присвоєння їм педагогічного звання раніше визначеного терміну, мають право на позачергову атестацію, але, як зазначено у пункті 3.3 розділу III Типового положення, не раніше ніж через рік з дня видання керівником дошкільного навчального закладу, органом управління освітою відповідного наказу за підсумками попередньої чергової атестації.

Адміністрація дошкільного закладу має право подати аргументоване подання до атестаційної комісії щодо позачергової атестації педагогічного працівника, який знизив рівень своєї професійної діяльності у міжатестаційний період. Педагогічний працівник, щодо якого порушено питання про його невідповідність посаді, яку він обіймає, не має права відмовитися від атестації.

Кваліфікаційні вимоги до педагогічних працівників

Педагог, що підлягає атестації, зобов'язаний особисто подати заяву до атестаційної комісії, де має право вказати ту кваліфікаційну категорію (посадовий оклад), педагогічне звання, на які він претендує.

Кваліфікаційна категорія— це відповідний рівень кваліфікації, професіоналізму, результативності педагогічної праці, що відповідає нормативним критеріям і встановлюється педагогічним працівникам на 5 років. Для того щоб запобігти конфліктним ситуаціям, важливо, аби кожен педагогічний працівник, що атестується, добре знав вимоги до осіб, яким встановлюється/підтверджується певна кваліфікаційна категорія чи присвоюється/підтверджується педагогічне звання, і міг об'єктивно визначити рівень, якого він реально може досягнути. Тому доречно, опрацьовуючи з педагогічним колективом нормативну документацію з атестації, приділити цьому питанню особливу увагу.

Педагог, який підлягає атестації, має знати, що:

- кваліфікаційна категорія «спеціаліст» встановлюється/ підтверджується педагогічним працівникам, які професійно компетентні, забезпечують нормативні рівні і стандарти навчання та виховання;

- кваліфікаційна категорія «спеціаліст II категорії» встановлюється/підтверджується педагогічним працівникам, які виявили достатній рівень професіоналізму, використовують сучасні форми і методи навчання та виховання, досягли вагомих результатів у педагогічній діяльності, мають стаж безпосередньої педагогічної роботи не менше ніж 3 роки;

- кваліфікаційна категорія «спеціаліст І категорії» встановлюється/підтверджується педагогічним працівникам, які ви явили ґрунтовний рівень професіоналізму, добре володіють ефективними формами і методами педагогічної діяльності, досягли значних результатів у вирішенні навчально-виховних завдань, мають стаж безпосередньої педагогічної роботи не менше ніж 5 років;

- кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» встановлюється/підтверджується педагогічним працівникам, які виявили високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, досконало володіють ефективними формами і методами організації освітнього процесу, забезпечують високу результативність, якість своєї праці,мають стаж безпосередньої педагогічної роботи не менше ніж 8 років.

Як виняток, цей стаж: може бути скорочений до 5 років. Для педагогічних працівників з ученими званнями та науковими ступенями враховується стаж їхньої безпосередньої педагогічної роботи у вищому навчальному закладі;

- педагогічне звання «Вихователь-методист» може присвоюватися/підтверджуватися педагогічним працівникам з вищою освітою та освітою в обсязі вищого навчального закладу І — II рівня акредитації та іншого навчального закладу еквівалентного рівня;

- педагогічне звання «Старший вихователь» може присвоюватися/підтверджуватися вихователям-методистам за посадою, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» або «спеціаліст І категорії», а за наявності освіти в обсязі вищого навчального закладу І —II рівня акредитації та іншого навчального закладу еквівалентного рівня, вихователю-методисту за посадою може присвоюватися це звання, якщо стаж безпосередньої педагогічної роботи становить не менше ніж 8 років та встановлено найвищий посадовий оклад (ставка заробітної плати).

Повноваження атестаційної комісії при дошкільному навчальному закладі

Як передбачено пунктом 7.2 Типового положення, атестаційна комісія при дошкільному навчальному закладі має право безпосередньо встановити, підтвердити (не підтвердити) кваліфікаційні категорії «спеціаліст», «спеціаліст II категорії», «спеціаліст І категорії». А про встановлення/підтвердження (не підтвердження) педагогічним працівникам кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії», присвоєння/підтвердження (не підтвердження) педагогічного звання атестаційна комісія при ДНЗ може лише клопотати.

Важливо знати:під час проведення атестації часто виникають спірні питання між педагогічним працівником та адміністрацією чи атестаційною комісією дошкільного навчального закладу.

Роз'яснимо найтиповіші з них:

1. Педагогічні працівники з освітою в обсязі навчального закладу І-II рівня акредитації атестуються на встановлення/підтвердження кваліфікаційної категорії «спеціаліст», присвоєння/підтвердження педагогічного звання. Помилкою є те, що під час атестації цієї категорії педагогічних працівників деякі керівники дошкільних навчальних закладів керуються пунктом 2.2 Типового положення. Цей пункт стосується лише педагогічних працівників, які там зазначені, і не поширюється на працівників дошкільних навчальних закладів.

2. Для педагогічних працівників, які припинили педагогічну діяльність у зв'язку зі скороченням штатів, ліквідацією навчального закладу, виходом на пенсію, переходом на роботу до органів управління освітою чи методичну роботу в системі освіти, у випадках відновлення ними роботи за фахом зберігається кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, набуті раніше, їх чинність продовжується не більше ніж на один рік з наступною атестацією на загальних підставах.

3. У разі незгоди з рішенням атестаційної комісії при дошкільному навчальному закладі педагогічний працівник має право у двотижневий строк з дня вручення йому атестаційного листа звернутися зі скаргою до атестаційної комісії вищого рівня. Подана скарга розглядається у двотижневий строк від дня її надходження.

Рішення атестаційної комісії вищого рівня є підставою для скасування попереднього і видачі нового наказу про встановлення/підтвердження (не підтвердження) працівникові відповідної кваліфікаційної категорії, посадового окладу (ставки заробітної плати) чи присвоєння/підтвердження (не підтвердження) педагогічного звання з дня ухвалення рішення атестаційною комісією дошкільного навчального закладу, дії якої оскаржувались.

Відповідно до пункту 8.4 Типового положення про атестацію педагогічних працівників України (далі — Типове положення) до 20 березня поточного навчального року атестаційна комісія при дошкільному навчальному закладі завершує вивчення роботи педагогічних працівників і оформлює атестаційні листи у двох примірниках.

Атестаційний лист— це основний підсумковий документ, що подається до атестаційної комісії для прийняття відповідного рішення. Тому він має містити всю інформацію, що дасть змогу атестаційній комісії прийняти правильне рішення. Крім цього, атестаційний лист — це документ, який підтверджує наявність кваліфікаційної категорії, педагогічного звання, і є підставою для тарифікації педагогічного працівника. Пунктом 8.5 Типового положення передбачено, що не пізніше, як за 10 днів до засідання атестаційної комісії, на якому прийматиметься рішення щодо результатів атестації, педагогічний працівник має ознайомитися зі своїм атестаційним листом під підпис. Це ще одна можливість перевірити, чи вся інформація, занесена до атестаційного листа, відповідає дійсності. Адже якщо атестаційний лист заповнено неправильно, це може стати причиною непорозумінь з тарифікацією педагогічного працівника або відмови атестаційної комісії вищого рівня щодо встановлення/підтвердження йому кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії», присвоєння/підтвердження педагогічного звання. Тому вкрай важливо заповнити атестаційний лист правильно.